Що має король поп-арту до Ужгорода

Художника, дизайнера, режисера, письменника і взагалі унікальну людину україно-лемківського походження, що ще за життя стала легендою Енді Воргола, а точніше – Андрія Варлогу в Ужгороді люблять по-особливому. Хоча на Закарпатті він ніколи й не був, але коріння тут має.

 Воргол у  США був настільки популярним, що картини від нього замовляли  Мік Джаггер, Лайза Мінеллі, Джон Леннон, Даяна Росс, Бріжіт Бардо, Майкл Джексон. У його доробку як кінорежисера та продюсера сотні фільмів.

Загалом він створив близько 10 тисяч різноманітних робіт, серед яких: фотографії, картини, ілюстрації, скульптури, інсталяції, кінофільми, книги. Найдорожчою картиною Воргола стала «Вісім Елвісів», яку восени 2008 року було продано більш як за 100 мільйонів доларів. Наразі більша частина творчої спадщини Енді Воргола, що включає  понад  8 тис. об’єктів, зберігається в його музеї у Піттсбурзі.

А у столиці Закарпаття  на честь Воргола встановлено аж два пам’ятники.

Першу пам’ятку королю поп-арту було відкрито на Жупанатській  ще в 2014 році. Зроблено міні-скульптуру із двох кілограмів бронзи. Символічно, що за спиною митця музей, де зберігається переважно живопис різних часів і народів, а дивиться він у бік словацької школи, адже батьки Енді емігрували до США зі Словаччини.

А через два роки, у 2016-му, неподалік ПАДІЮНу, у сквері Поп-Арту, було встановлено креативний пам’ятник всесвітньовідомому митцю вагою 44 кг. у повний зріст. Він складається з 4 тис. деталей з арматури, поєднаних газозваркою. Металеві прутики волосся відбілені кислотою, до руки прикріплено фотоапарат для селфі, у який вмонтовано спеціальну камеру, під’єднану до комп’ютера, що знаходиться поруч у готелі, в якому, до речі, квартирує штаб-квартира Федерації американського футболу Закарпаття.

Втілив у життя композицію Михайла Колодка  коваль Василь Криванич.

Але й це ще не все. Торік у Минаї в рамках декомунізації на честь Енді Воргола назвали навіть площу, яка раніше називалася Жовтневою.

Крім того, в Ужгороді завдяки Роману Офіцинському та Федору Шандору проходять навіть тематичні екскурсії «Ужгород американський».

Маємо й багато інших прикладів «американськості» Ужгорода.

До того ж ми любимо телефони та комп’ютери з надкушеним яблучком зі США, залюбки купуємо годинники й сумки заокеанських виробників, а фастфуд, який виник у Штатах, разом з колою, поступово перемішався з закарпатськими наїдками. Хоч така їжа й не є здоровою, але багато хто з наших земляків до неї вже звик.

А ще – у нас стають популярними  американські імена… Франклін, Френсіс, Елізабет, Саманта, Емма, Еллі та інші.

Добре, звісно, підтримувати світові традиції, але свої також варто пам’ятати. Принаймні, хочеться, аби Ужгород і надалі був не лише американським чи європейським, але передусім залишався закарпатським.

zakarpatpost.net