Закарпатка намагалася зарізати чоловіка, а він її у суді пробачив
Закарпатські гостини часто призводять до трагедій
Алкоголь – одна з наболілих для Закарпаття проблем. Часто напідпитку наші земляки починають коїти таке, що на тверезу голову ніколи б навіть не спало їм на думку. Найчастіше від агресивних захмелілих чоловіків дістається дітям та дружинам. Багато закарпаток мовчки терплять знущання над собою і не кидають своїх катів, побоюючись осуду інших. Хоч це і неправильно, але бажання зберегти псевдо родину у наших дружин сильніше часом навіть за фізичний та духовний біль. Проте далеко не всі жінки є мовчазними жертвами. Окремі під дією алкоголю самі лупцюють своїх благовірних, чоловікам від них дістається не на жарт, особливо тоді, коли через вплив оковитої представниці слабкої статі починають уявляти себе професійними боксерами на сімейному рингу, пише закарпатська газета «НЕДІЛЯ».
Однак найгірше, коли таке рукоприкладство закінчується фатально.
Тож саме тему п’яних розбірок вирішила підняти цього разу закарпатська газета «НЕДІЛЯ».
Закарпатка намагалася зарізати чоловіка, а він її у суді пробачив
Тетяна та Роман із Міжгір’я жили в громадянському шлюбі близько двох років. Те, що чоловік пиячить, великою трагедією для жінки не було. Хоча саме через алкоголь його покинула попередня дружина, від шлюбу з якою він мав двох дітей. Проте молодиця раділа, що має хоч такого співмешканця, адже вважала, що нехай навіть непутній, але свій, рідний.
Застілля в родині бували часто. На них подружжя запрошувало родичів та друзів, звичайно ж із пляшкою. Того разу Роман повернувся з роботи, трохи випивши з колегами. Але цього чоловікові здавалося замало.
Тому він запропонував Тетяні покликати в гості тітку. Жінка одразу ж зателефонувала їй, а та повідомила, що невдовзі прийде. Справді, за кілька хвилин вона вже була в будинку чоловіка племінниці. Господиня поставила на стіл пляшку самогонки, приготувала нашвидкуруч якусь закуску – і всі разом приступили до трапези.
За дружньою розмовою алкоголь швидко закінчився. Потім пішла в хід друга пляшка, третя. Роман п’янішав усе більше і від цього ставав усе агресивнішим. Уже дружня розмова почала переходили у крики та сварки, бо чоловіка дратувало все. Разом із ним проживала і його мати, тож саме з нею і розгорівся конфлікт. Напідпитку Роман не раз бив і її, і Тетяну, тому жінки знали, що словесні перепалки будь-якої миті можуть перейти в застосування фізичної сили. Так трапилось і цього разу. Необережно вимовлена матір’ю фраза стала для нього таким подразнювачем, як для бика червона ганчірка. Роман із кулаками накинувся на найріднішу людину. На захист свекрухи стала невістка. Вона заступилася за стареньку і прийняла удар на себе. Бабуся тим часом почимчикувала у свою кімнату, аби не потрапляти більше на очі п’яному синові. Там вона й заснула.
А Тетяна, якій уже розмахування руками чоловіка набридли, почала йому погрожувати, що покине його й цього разу більше не повернеться. Так вона вже не раз робила, але щоразу Роман умовляв її повернутись. Протверезівши, він усвідомлював, що накоїв і просив за все вибачення. Тетяна вибачала й поверталася.
Але того грудневого вечора Роман чіплявся до всього, сказаного жінкою. Тітка, яка була свідком розбірок, не витримала і накричала на Романа, а племінниці сказала, нехай збирає речі, мовляв, вона забере її пожити до себе.
Масла у вогонь підлили ревнощі.
Справа в тому, що Роман зателефонував своїй колишній дружині. А це неабияк дратувало співмешканку. Вона страшенно сердилася, коли він спілкувався навіть із власними дітьми. Їй здавалося, що чоловік її покине і повернеться до колишньої родини.
Тож дзвінок став для Тетяни вирішальним, тим більше, що говорити з Мартою при свідках Роман не забажав і вийшов на подвір’я, аби його ніхто не чув. Тетяна розплакалась і пішла пакувати валізи, твердо вирішивши, що йде від чоловіка.
Коли ж Роман повернувся, з’ясувалося, що він іще комусь телефонував. І та жінка була знайомою тітки. Отже, старенька вона вийшла на подвір’я, аби зателефонувати суперниці своєї племінниці і дізнатися, що ж від неї хотів чоловік. Тим часом Роман зачинив за жінкою вхідні двері на ключ і пішов з’ясовувати стосунки до співмешканки. Вона в той час була на кухні. Подружжя почало сваритися, і Роман за звичкою замахнувся на Тетяну.
«Він затиснув мене у куток між столом і холодильником і почав наносити удари правою рукою, затиснутою у кулак, по обличчю, по голові і по грудній клітці. Я намагалася захиститися від побоїв, оскільки у стані алкогольного сп’яніння чоловік був агресивним і часто застосовував щодо мене насилля. Він стояв до мене обличчям. Лівою рукою я повернула його боком, а правою схопила зі столу ніж – перше, що потрапило під руки, і нанесла Романові удар у область шиї ззаду. Скільки саме разів – не пам’ятаю, оскільки також була п’яною, а також у шоці від всього, що відбувалося», – пояснила на суді жінка.
Почувши у будинку галас, тітка намагалася зайти всередину, та двері були зачиненими. Тому старенька просто їх вибила. Вдалося це зробити лише тому, що всередині було скло. Коли жінка опинилася на кухні, то побачила, що Роман лежить на підлозі. Біля нього була кров, а Тетяна в руках тримала ніж. Молодиця була розгубленою і не знала, що робити. Вона вже не на жарт злякалася того, що накоїла. Тітка взяла простирадло, перев’язала рани і наказала племінниці викликати «Швидку». Вони обидві підняли чоловіка і вийшли на вулицю, щоб зустріти лікарів. До лікарні поїхали всі разом.
Життя Романові врятувати вдалося. А Тетяну затримали правоохоронці.
На суді він запевняв, що телефонував дочці, але жінці це не подобалося. Зізнався і про сварку між ними, і про те, що перший удар в шию отримав тоді, коли у двері стукала тітка. Тоді він відвернувся – Тетяна його поранила. Далі він знепритомнів і прийшов до тями вже в медичному закладі.
Чоловік не пред’являв до співмешканки жодних претензій, навпаки, просив її суворо не карати, оскільки ув’язнення вона може не витримати.
Тетяна у вчиненому каялась, але за свої дії їй все одно довелося відповісти. Вирок, який вона отримала, виявився досить суворим, тож тепер вона проведе за ґратами цілих вісім з половиною років.
Далі буде.
Марія УЖАНСЬКА, закарпатська газета «НЕДІЛЯ», ексклюзивно для zakarpatpost.net
