Що трапилося на Закарпатті за день? Головні новини та події 25 червня
День на Закарпатті був багатим на події.
Сьогодні під стінами Закарпатської ОДА відбулася акція проти насильства за етнічною ознакою щодо представників ромського населення «Ми проти расизму!».
Про це повідомив відомитй у краї правозахисник ромського населення Мирослав Горват.
“Десятки громадян області, переважно роми, вийшли з гаслами проти ненависті та насилля. Тільки цього року ромські поселення у великих містах України зазнали кількох атак з боку радикальних груп, на що правоохоронці не надали адекватної відповіді, – наголосив він. – Це і спричинило те, що відчувши безкарність, група молодих хлопців зі Львова пішли на жахливий крок – цілеспрямовано вбили людину тільки за те, що він ром!
Більшість громадян, представники органів влади засудили здійснений злочин – вбивство ромського хлопця у Львові. Такі речі повинні жорстко каратися, інакше ситуація може значно погіршитися”, – наголосив він.
Журналіст закарпатської газети «НЕДІЛЯ» днями став свідком вражаючого світлового 3D-мапінг шоу.
Показали його на фасаді молодіжного театру Леся Курбаса. Утім для Львова це далеко не вперше. Там подібні феєричні акції проходять часто. Чим же так надихають такі неймовірно видовищні явища? Відеомапінг оживляє нічні будівлі і перетворює їх на казкові. В Ужгороді, звичайно, зробили останнім часом суттєвий крок вперед у питанні підсвічування мостів та фасадів, але потрібно рухатися далі. Місто має вдосконалюватись і дивувати як місцевих, так і туристів. І в цьому плані нам справді є чого повчитися від сусідів-львів’ян.
Гігантський кадуб для зберігання зерна, зроблений у ХVIІ ст., віднайдений на Закарпатті (Великоберезнянщині) й перевезений до Музею народної архітектури та побуту в Ужгороді у 1968-му році відомим етнографом Павлом Федакою.
“Таким експонатом не може похвалитися жоден інший скансен у країні, – каже Тетяна Сологуб-Коцан, завідувач відділу масової науково-освітньої роботи Закарпатського музею народної архітектури. – Унікальний він через те, що ця ємність зроблена з цільного шматка дерева – липи, що має понад 1,5 м у діаметрі. Висотою кадуб – два з гаком метри, вміщує понад 2 тонни зерна. Товщина стінок – 7 см”, пише Укрінформ.
Нерідко екскурсоводи розповідають туристам, що свого часу посадив його президент Чехословаччини Томаш Масарик, на честь якого воно й отримало назву. Інші ж запевняють, що біля ясена колись стояла трибуна, з якої Масарик виступав під час візиту до Ужгорода. Існує ще одна теорія, згідно з якою під його коренями закопано капсулу часу з пророцтвом для міста на найближчі 1000 років. Як би там не було, а могутній розлогий ясен має для столиці Закарпаття важливе значення, а гості охоче фотографуються біля широчезного стовбура, милуються його кроною.
Більше про дерево відомо місцевому історику, який добре знається на сторінках минувшини нашого краю.
Кожному з нас хочеться, аби в домі було і гарно, і комфортно, аби все помістилося і щоб не було зайвих меблів, аби ремонт обійшовся недорого і при цьому щоб житло потім хотілося показати іншим, пише закарпатська газета «НЕДІЛЯ».
Тож які зараз модні тенденції в оформленні інтер’єрів, який дизайн можна вважати унікальним, як облаштувати крихітну кухню чи балкон, як створити в будинку заспокійливу і затишну атмосферу?
Про це та інше у прес-центрі закарпатської газети «НЕДІЛЯ» розповіла дизайнер інтер’єру Оксана МАЛЕШ з Ужгорода.
У Хусті триває незаконна вирубка дерев на Замковій горі. Влада про те, що нещадно нищать ліс прямо у серці міста просто не може не знати – поруч із горою адмінбудівлі мерії та поліції. Люди кажуть, що вирубки «кришує» один із заступників міського голови. Утім знахабнілі лісоруби не просто вбивають природу, а ще й погрожують людям.
Зокрема, днями хустянка сфотографувала горе-лісорубів, через що вони почали їй погрожувати у грубій формі. Жінка побажала залишитись анонімною, видно таки її залякали, раз побоялася назвати своє ім’я.
Інформацію про випадок оприлюднив у соцмережі Валера Брекало.
Міні-скульптури Михайла Колодка вже давно стали родзинкою Ужгорода. Біля них охоче фотографуються туристи, їх шукають гості на картах міста.
Це – пам’ятники нової епохи, нового творчого Закарпаття. Це – не радянські чи інші партійні вожді, а креативні металеві клаптики життя області, кожен із яких має глибокий філософський підтекст.
Але найбільше тішить, що відтепер із Ужгорода почали брати приклад і інші області, тож, наше місто надихає творчих людей України на нові звершення.
Зокрема, нещодавно в Полтаві відкрили бронзовий барельєф “Еней”. Причепили його до стіни центрального універмагу. Внизу має монетку, яку потрібно потерти на щастя.
Незважаючи на те, що територію вздовж Ужа в Ужгороді регулярно скошують, у місті все одно розростається борщівник.
Ця рослина настільки пристосувалась до закарпатського клімату, настільки полюбила наш край, що позбутися від неї практично неможливо. Цвісти починає борщівник не лише великий, а навіть на кількасантиметрових стеблах з’являються квіти.
Потім насіння розносить вітер і в підсумку заходи боротьби з чагарником результату не дають.
Тим більше, що насінини, потрапивши в ґрунт, можуть зберегтися і прорости через кілька років, навіть якщо самі рослини вже давно знищені.
