Як мій опуко за місяць випив 30 літрів яфинової паленки

Жили ми тоді в Хусті. Батько був дуже добрим чоловіком, але деколи любив хильнути зайвого. При цьому, коли випивав, ставав дуже щедрим і нам, дітям, купував дорогі подарунки. Загалом без шоколадки він ніколи не повертався з роботи, пише закарпатська газета «НЕДІЛЯ».

Батько був перукарем, тож свіжу копійку мав завжди.

Але у нього були проблеми з судинами. Навіть операцію йому у Празі робили. Частину вени з лівої ноги видалили. Тож медики заборонили зовсім вживати спиртне.

Мама намагалася стежити за тим, щоб батько не порушив обіцянку, яку дав лікарям і не приніс бува додому пляшку горілки.

Він дійсно перестав купувати спиртне. Але деколи мав вигляд,ніби випив. Я, ще тоді малою, дивувалася, як таке може бути.

Але якось мама попросила мене принести з кладовки яфин. А вона готувала з них настоянку – заливала ягоди спритом та додавала цукор. Такий еліксир застосовувала на багато випадків життя. Утім лише по чайній ложечці.

Тоді в неї розболівся живіт  і вона хотіла полікуватися. Зайшла я до комори. Оглядаю банки з заготовками…. І бачу… дивина! У десяти трилітрових банках яфини є, а сприту немає. Покликала маму. Вона теж не йняла віри.

Коли повернувся батько, питаю його: «Опу, ти випив горілку з яфин?»

Він здивовано і серйозно відповідає: «Та де! Мені ж не можна!»

Вирішили ми, що напевно банки були погано закорковані і спирт випарувався. Мама наступного дня докупила ягід і знову залила їх горілкою.

Але минуло трохи більше місяця і картина повторилася. Тоді батько також не зізнався. Мама знову залила ягоди спиртом. Але тепер ми вже почали стежити за батьком. Щовечора ходив він до комори і повертався вдоволеним.

Одного разу я не витримала, зайшла до нього й застала його за гарячим.

«Опу, тобі ж не можна! Ти ж казав, що то не ти!» – вигукнула я.

Батько знітився.

«Мене живіт болить, – тихо відповів він. – Я тобі все, що хочеш куплю,тільки мамі не кажи».

Я дійсно стримала слово і берегла нашу таємницю.

Більше батько не ласував яфиновою горілкою. Здоров’я  в нього справді покращилось і він прожив 87 років.

Але цей випадок я згадую щороку, коли сама заливаю на зиму ягоди спритом.

Марія УЖАНСЬКА, закарпатська газета «НЕДІЛЯ», ексклюзивно для zakarpatpost.net