Нині – Петра і Павла. Що треба знати про свято, що не можна робити, молитва до святих
У День Петра і Павла завершується Петрів піст, заснований церквою в пам’ять про служіння і страждання святих апостолів.
У цей день у народі не прийнято працювати в саду і городі, дозволено тільки робити дрібні побутові справи, пише Обозреватель.
Вінчатися ж у свято святих заборонено церквою категорично.
День Петра і Павла слід присвятити доброті, духовним справам. Слід відправитися до церкви і помолитися.
У свято категорично заборонено сваритися, лаятися і навіть думати про погане.
Історія свята
День святих первоверховних апостолів Петра і Павла відзначається щорічно в один і той же день – 12 липня (29 червня по старому стилю).
Згідно з переказами, саме в цей день Петро та Павло прийняли святе мучеництво. Ця дата вказана в древніх календарях: Римському IV століття і Карфагенському V століття, в мартирологу (списку мучеників) блаженного Ієроніма IV століття.
Апостоли Петро і Павло більше інших потрудилися в проповіді християнства, тому церква називає їх “первоверховними апостолами” – першими з верховних.
Доля апостола Петра
Апостол Петро, ??який називався раніше Симоном, був сином рибалки Іони з Віфсаїди Галілейської і братом апостола Андрія Первозванного, який і привів його до Христа. Святий Петро був одружений і мав будинок у Капернаумі. Покликаний Христом Спасителем під час риболовлі на Генісаретському озері, він завжди висловлював особливу відданість і рішучість, за що і був удостоєний особливого наближення до Господа разом із апостолами Яковом та Іваном Богословом. Сильний і полум’яний духом, він зайняв впливове місце в лику Христових апостолів.
Він перший рішуче сповідав Ісуса Христа – Месією, за що удостоївся найменування Камінь (Петро). На цьому камені Петрової віри Господь обіцяв створити Церкву Свою, яку брами пекла не здолають.
Коли перед розп’яттям Христа взяли під варту первосвященики, Петро тричі відрікся від Господа, як Той і пророкував йому. Але Петро розкаявся і спокутував свою зраду тим, що став полум’яним проповідником Христової віри і послужив основою Церкви – спільноти вірних Ісуса Христа. Після П’ятидесятниці – пришестя Святого Духа на апостолів – своєю першою проповіддю Петро навернув до Христа три тисячі чоловік. Його місіонерський шлях супроводжувався чудесами і зціленнями. Церковний переказ говорить, що Петро проповідував Євангеліє на берегах Середземного моря, в Антіохії, Малій Азії, Єгипті, Греції, Римі, Іспанії, Карфагені і Британії. До наших днів дійшли два Соборні послання апостола Петра, які включені до Нового Завіту.
Апостол Петро передбачив свою мученицьку смерть: “Знаю, що скоро повинен я залишити оселю свою (тіло), як і Господь наш Ісус Христос об’явив був мені”. До кінця життя Петро повернувся в Рим, і там він був схоплений і страчений за євангельську проповідь в 67 році. Розіп’яли апостола вниз головою на його власне прохання: він вважав себе негідним бути розіп’ятим так само, як Господь.
Доля апостола Павла
Святий Павло, спочатку носив єврейське ім’я Савл, належав до коліна Веніяминова, народився в кілікійському місті Тарсі (в Малій Азії), яке тоді славилося своєю грецькою академією і освіченістю своїх жителів. Як уродженець цього міста, який походив від іудеїв і вийшов з рабства у римських громадян, Павло мав права римського громадянина.
Свою освіту він отримав в Єрусалимі, у раввинській академії. Молодий Савл, мабуть, готувався до посади рабина (релігійного наставника), а тому одразу ж після закінчення своєї освіти він проявив себе сильним прихильником фарисейських переказів і гонителів віри Христової. Після закінчення навчання він отримав владу офіційно переслідувати християн навіть за межами Палестини – в Дамаску, але на шляху в Дамаск він був покликаний Ісусом Христом до апостольського служіння. Під час подорожі майбутнього апостола висвітлило яскраве світло, від якого він сліпим впав на землю. Йому був голос: “Савле, Савле, чому ти Мене переслідуєш?” На питання: “Хто Ти?” Господь відповів: “Я Ісус, якого ти переслідуєш”.
Іудеї були обурені його зверненням до Христа, і Савлу довелося бігти в Єрусалим, де він приєднався до християнської громади і познайомився з апостолами. Незабаром після цього Савл вирушив у свою першу апостольську подорож, яка тривала з 45 по 51 рік. Апостоли пройшли весь острів Кіпр, саме в цей період Савла стали називати Павлом.
Разом зі святим Варнавою він заснував християнські громади в декількох містах Малої Азії. Павло зробив ще декілька апостольських подорожей, просвічував Христовим вченням людей в Македонії, Греції й інших землях. За довгі роки життя і проповіді апостол Павло написав 14 послань, вони включені в Новий Завіт. Павло був не раз заарештований і після останнього ув’язнення прийняв мученицьку смерть від меча недалеко від Риму в 67 році, в період царювання імператора Нерона. Його не розп’яли, бо він не був рабом, а був римським громадянином.
Молитва до Петра і Павла
О, преславні апостоли Петре і Павле, що душі за Христа віддали і кров’ю вашою ниву Його удобрили! Почуйте чад ваших молитви і зітхання, серцем скорботним нині принесені. Бо беззаконнями затьмарені і через те лихами, як хмарами, обкладені, єлея ж доброго життя не маємо зовсім і не можемо противитися вовкам хижим, які позбавити нас спадщини Божої нахабно намагаються. О, сильні! Понесіть немочі наші, не віддаляйтеся духом від нас, щоб не позбавилися зовсім любові Божої, але міцним заступленням вашим нас захистіть, щоб помилував Господь усіх нас, молитов ваших ради, щоб знищив рукописання незміряних гріхів наших і щоб сподобив з усіма святими блаженного Царства і Шлюбу Агнця Свого, Йому ж честь і слава, і подяка і поклоніння, навіки віків.
Амінь
