Наречена за місяць до шлюбу має жити окремо і багато плакати. Наша землячка розповіла про заміжжя в Китаї
“Коли знайомилися, чоловік назвався назвався Вовою. Хоча справжнє його ім’я – Чан Гуо Цін. Українське ім’я почув в одному із серіалів. В той момент зрозуміла, що це доля. Бо перед тим, як летіти, ворожили з дівчатами у ніч на Андрія. Мені випало ім’я Володимир. Пізніше чоловік прийняв в Україні хрещення і взяв собі це ім’я”.
Світлана Дзюма чотири роки тому вийшла заміж та переїхала у Китай. Про традиційне китайське весілля вона розповіла Gazeta.ua.
“Я довгий час працювала артисткою балету в Кореї. Планувала залишитися там жити. Коли закінчився контракт, повернулася в Україну за новим. Щоб не втрачати час на очікування вирішила півроку попрацювати у театрі Китаю. Там зустріла майбутнього чоловіка, який прийшов на виставу”, – розповідає Світлана Дзюма.
В Китаї підготовкою повністю займалися організатори. Зранку Світлану відвезли на зачіску. Потім переоділи у червону сукню, яку побачила впереше.
“В Китаї заведено, щоб наречена місяць до шлюбу жила окремо і багато плакала. Ми того не дотримувалися. У день весілля мене привезли до будинку чоловікового дядька.Сам чолвік приїхав мене викупати верхи на коні. Традиційно в Китаї суму викупу називають батьки нареченої. У Пекіні вона може доходити до ста тисяч доларів. В маленьких містах – від трьох до чотирьох тисяч. За мене чоловік викупу не платив. Пояснила йому, що батьки грошей не візьмуть. Краще купити їм подарунки, як поїдемо в Україну”.
“Після викупу мали удвох з’їсти лапшу з яйцями. Її готують замість торту навіть на день народження. Вважається, чим вона довша, тим довшим і щасливішим буде життя. Потім чоловік приніс та одягнув на мене взуття. Із зав’язаними очима повели на вулицю і посадили у паланкин – криті носилки, які несли вісім чоловіків. Попереду йшла бабка і курила люльку”.
Церемонія одруження в Китаї вважається такою ж важливою, як і вінчання в Україні.
“Ми мали йти один на зустріч одному. При цьому я переступала через маленький місточок та через вогонь, а чоловік стріляв із лука. Потім тричі вклонялися: перший — до неба і землі, другий — до батьків і третій один одному. Після цього шлюб вважався укладеним. Далі піднесли батькам чай, який вони випили. Після чого подарували нам гроші і всі поїхали в ресторан. За столом мали підійти до кожного гостя, щоб із ним випити. Вони у відповідь вітали і вручали конверти. Весілля закінчилося ще до обіду. Усі поїли і розійшлися по домівках”.
Пропонуємо переглянути, як саме відбувалося весілля українки в Китаї.
