Чи завжди ми платимо за свої помилки? Життя – бумеранг? Думка закарпатського кармолога
Про це у прес-центрі газети «Неділя Закарпатьскі новини» розповіла людина, що вивчає кармологію, педагог і журналіст Олеся МАРКОВИЧ.
Закон карми – око за око, або життя – бумеранг? Чи завжди ми платимо за свої помилки?
Загалом… це зовсім інший закон. Що ж таке карма? Із санскриту це слово означає «дія». Закон карми звучить не «око за око», а «причина і наслідок». І це знаходимо практично в усіх релігіях світу. Навіть у філософії матеріалізму ми вчили закон причини і наслідку.
Тобто, все те, що людина зробила, про що подумала і що сказала – це, свого роду, насіння. І воно через певний час проростає. Обов’язково!
Просто ми це не осмислюємо, як правило. У наших головах завжди рояться тисячі думок. Тому й не звертаємо уваги на те, що в конкретний момент думаємо чи робимо, а отже – часто поступаємо не усвідомлено. Таким чином протягом одного дня ми сіємо сотні таких «кармічних насінин», які обов’язково через якийсь час проростають. Для того, аби виріс величезний гарбуз, нам треба посадити малесеньке гарбузове насіння. Воно дуже відрізняється від того, що виросте, бо плід ми завжди отримуємо набагато більший, ніж посіяли зерно. Тому дуже часто, коли трапляються неприємні ситуації, ми нарікаємо, мовляв, за що нам даються такі випробування, за які гріхи? Насправді все просто. Ніхто нас не карає. Просто колись ми посадили маленьке насіннячко… Пройшов час – і воно виросло. І виріс плід саме такого виду, яким було насіння. У цьому є величезний плюс. Якщо намагатися жити усвідомлено, то можна сіяти насіння того, що хочемо мати у своєму житті. Кармічні закони не вибирають «добре–погане», що сіємо – те й виростає. Хтось каже, що в нього важка доля, із року в рік трапляються одні й ті ж неприємні ситуації.
Це називається «кармічні граблі». Кожен із нас приходить у цей світ виконати якесь призначення, душа прагне розвитку. Тому всі ситуації в житті будуть складатися таким чином, щоб людина могла виконати своє завдання. Бог, доля, Всесвіт, інтуїція (можна називати, кому як подобається) спрямовує нас туди, куди потрібно. Чиєсь призначення – бути медиком і лікувати інших, чиєсь – знайти, розвинути свій талант і приносити цим користь для інших.
Хтось прийшов, щоб напрацювати силу волі… Скажімо, людина випиває чи стала наркоманом – її душа прийшла, щоб навчитися долати залежність. У житті завжди складаються такі обставини, які допомагають впоратись із завданням. Хтось справляється, а хтось – ні. Якщо ж людина не звертає на це уваги, ситуація повторюється. При цьому буде вже сильнішою. Якщо людина знову не зважає – все повториться втретє, вчетверте, і кожного разу болючіше. Так може тривати довго, і, як наслідок, – ми або виконаємо завдання, або ні. Це вже – вибір кожного з нас.
