Що трапилося на Закарпатті за день? Головні новини та події 23 вересня
День на Закарпатті був багатим на події.
Відомий історик Роман Офіцинський про назву міста, Уж, замкові таємниці та старовинні вулиці столиці Закарпаття
Які таємниці від нас досі приховує столиця Закарпаття? Яка з гіпотез про його назву є найбільш правдивою? Ким раніше була заселена Ужанська долина? Скільки насправді Ужгороду років?
Про це та інше у прес-центрі газети «Неділя Закарпатські новини» під час наших «Недільних бесід» ми говорили з доктором історичних наук, професором Романом Офіцинським, який працює завідувачем кафедри історії України Ужгородського національного університету. Це – відомий вчений, автор понад двохсот праць, під його керівництвом успішно захистилися сім кандидатів наук. Удостоєний наукової премії імені Михайла Лучкая ‒ за краєзнавчі книжки «Народні перекази Закарпаття» та «Екскурсії Ужгородом».
Сьогодні – другий день Міжнародного театрального фестивалю «Монологи над Ужем». Він запам’ятався справді яскравим та колоритним, емоційним та хвилюючим показом у театрі «Бавка» вистави «Я – Микола Гумільов» за участі актора Іване Курасбедіані з Грузії.
Грузинський театр в Ужгороді виступав вперше, адже графік цього колективу дуже напружений та багатий на гастролі, утім місто гостям дуже сподобалося.
У захоплюючій поетичній фантазії в одній дії грузинського режисера армянського походження Левона Узуняна Микола Гумільов постає як поет, офіцер, воїн, дуелянт, мандрівник і закоханий.
Закарпатці – люди забобонні. Багато хто живе середньовічними критеріями і вірить у те, що тварини можуть нашкодити. Хоча, як правило, наші чотирилапі улюбленці скоріше допоможуть, ніж наведуть лихо. Відомо багато фактів, коли кішки та собаки рятували господарів від пожеж, від нападників, від різних стихій тощо, пише газета «Неділя Закарпатські новини».
І колись наші предки жили з ними в гармонії, навіть змій утримували вдома, як домашніх тварин. Однак зараз часи змінилися. І хоч усе більше в квартирах та будинках наших земляків з’явилося таких екзотів як пітони, шиншили, королівські скорпіони, міні-крокодили та велетенські павуки, дехто все одно вірить: якщо чорна кішка перейде дорогу, – неодмінно слід чекати лиха.
Газета «Неділя Закарпатські новини» спробувала з’ясувати, які забобони, пов’язані з тваринами, найпопулярніші серед закарпатців.
Ви колись їли закарпатські кавуни? Виявляється, у нас їх також вирощують і вони дуже смачні.
Редакція газети «Неділя Закарпатські новини» вирішила провести дегустацію місцевого смаколика, вирощеного в селі Ярок Ужгородського району.
Продають смугасті ягоди в Ужгороді по 9 гривень за кілограм. Наш кавун заважив 2 кілограми.
На вигляд він набагато менший за ті, що вирощені в інших областях. Тож дуже хотілося скуштувати, яким він є на смак.
Ягода досить солодка, але не настільки, як херсонські. Утім вона стигла і це свідчить про те, що закарпатська земля є придатною для вирощування багатьох культур, які в нас не вважаються традиційними.
Зранку в Ужгороді на Студентській набережній біля гуртожитків розгулювала жінка, одягнена за останніми тенденціями власної моди.
Одягена вона була знизу у штани, а зверху – у те, в чому мати народила. Вона не ховала від перехожих оголені груди, до речі, досить солідних розмірів, не помітити які не міг лише сліпий. А живіт, теж голий, трохи не поміщався у штани.
Одягнутись вона мала можливість, бо зверху на плечі накинула курточку, утім такого бажання у неї не виникло, бо, йомірно, хтілося насолоджуватися ранковою свіжістю.
В руках у незнайомка, яка вірогідно була напідпитку, мала сумочку, але нею також вона не прикривалася і без комплексів прямувала прямісінько в центр міста.
Вона ні від кого не соромилася і ладна була завести розмову з хлопцями, що йшли до Боздоського парку.
Креативний і епатажний Гобі Крафчик із Мукачівщини, про якого раніше писала газета «Неділя Закарпатські новини» став учасником відомого телешоу Х-фактор.
Раніше Гобі був учасником також відомої передачі «Хата на тата».
Його виступ на Х-факторі зачарував суддів. А приїхав до них наш Іван із закарпатським вином, яке найбільше сподобалося Андрію Данилку. Утім посмакували напоєм богів усі судді. Щоправда, одну пляшку донести до них не вдалося, бо вона розбилася прямо у залі.
Тим не менше, спів Гобія зачарував усіх. Глядачі, присутні у залі, підспівували, танцювали та підтримували артиста, а всі четвердо суддів висловилися дуже позитивно про його виступ, навіть просили заспівати на біс.
Закарпатцям цьогоріч буде з чого консервувати кизилові варення та компоти. Урожай порадував господарів, а на ринку вже можна побачити продавців яскраво-червоних плодів. Покупець на такий товар завжди знайдеться, бо дерен, як ще називають кизил, – не тільки смачна, але й корисна ягода: допомагає нормалізувати тиск і цукор в крові, запобігає склерозу, зміцнює судини і може стати в нагоді тим, хто має проблеми зі шлунком. А ще цвітом дерену дівчата привертали увагу хлопців…
Рецепти з ринку
В Ужгороді на «п’яному» ринку жінка років 65 пропонує покупцям кизил. За літрову банку плодів просить 45 гривень, хто бере більше – віддає за 40. Ягоди у кількох дерев’яних ящиках привертають до себе увагу кольором і формою: насичені червоні, майже як вишні, але тверді й довгасті, нагадують маленьку грушу. На смак – терпкі й кислуваті. Із цих ягід я полюбляю варення, але готую його з більш пізнього урожаю, бо ягоди тоді солодші і добре відділяється кісточка. Та пані Олена таки вмовляє купити літрову баночку – на компот.
– У нас у саду росте п’ять кизилових кущів. Урожай на них дуже залежить від погоди. Торік була посуха, частина плодів ще зеленими засохли і обсипалися. Цього року дуже добрий урожай, ягід більше, ніж самі зможемо переробити і з’їсти. Збирати кизил – завдання непросте, бо кущі дуже високі й колючі. Щоб наповнити 5-літрове відро, необхідно близько години. Окрім того, плоди дозрівають по черзі. Вибираємо стиглі, а зелені залишаємо, щоб дозріли. Через якийсь час повертаємося і за ними, – розповідає газеті «ПОРАДИ» пані Олена.
