Що трапилося на Закарпатті за день? Головні новини та події 8 жовтня
День на Закарпатті був багатим на події.
Понад 100 тисяч закарпатців отримали угорські паспорти за останні 10 років. З огляду на кількість населення Закарпатської області й самої Угорщини – це колосальна цифра. Хоча в межах України вона протягом десятиліття нікому не різала вуха й очі. Закарпатські українці йшли по угорські паспорти не через угорськість, а через євросоюзність цих документів.
Таку думку вислови та розвинув у своїй колонці на сайті opinionua.com популярний український поет та прозаїк Андрій Любка, пише zik.ua.
«Якщо хтось думає, що закарпатці ставали в черги за мадярськими паспортами для того, щоби продемонструвати свою лояльність до Угорщини, бо дуже хотіли стати угорцями, то глибоко помиляється…. Закарпатці, у тому числі закарпатські українці, йшли по угорські паспорти не через угорськість, а через євросоюзність цих документів. Угорщина під орудою Орбана давно не демонструє економічних злетів і перетворилася на досить депресивну країну”, – пише він.
Ужгородською місцевою прокуратурою затверджено та скеровано до суду обвинувальний акт стосовно закарпатця, який у лютому 2018 р. побив, а потім зґвалтував 24-річну ужгородку.
Про це повідомляє прокуратура Закарпатської області.
Встановлено, що мешканець Перечинщини, через неприязні відносини, вдарив декілька разів по голові та обличчю дівчину, в якої винаймав житло. Від отриманих травм, потерпіла втратила можливість бачити на одне око.
В подальшому, зв’язавши ужгородку яка опиралась, молодик зґвалтував її, продовжуючи при цьому бити.
Як повідомив заступник керівника Ужгородської місцевої прокуратури Віктор Кузан, за принципової позиції процесуального прокурора, підозрюваного, який вже перебував у розшуку за вчинення підпалу та нанесення середньої тяжкості тілесних ушкоджень, взято під варту, без можливості внесення застави. Апеляцію сторони захисту на рішення місцевого суду залишено без задоволення.
На Закарпатті чимало назв населених пунктів пов’язано з деревами. Проте є в нас і пташині села. Зокрема, на Свалявщині один із населених пунктів названо на честь голубів, пише газета «Неділя Закарпатські новини».
На території села люди жили в IV–III ст. до н. е. Про це свідчать археологічні знахідки, виявлені на території села. У старих архівних документах Голубине згадується вже в 1430 році. Про це йдеться у Вікіпедії.
Спочатку там мешкали 23 кріпацькі сім’ї, які мали 4 коней, 5 волів, 9 корів, 10 овець. Під час війни всі сім’ї знищили, а землі довго пустували. У 1671 році їх роздали для заселення кільком родинам. У 1870 році в Голубиному вже були 753 мешканці.
На пагорбі за школою стояла колись дерев’яна церква. Біля неї знаходилось кладовище. Церкву знищив грім. Сучасний кам’яний храм побудовано в 1814–1837 роках.
Наразі в селі проживає 2781 людина.
Про походження назви села існують дві версії. Обидві пов’язані з пернатими.
Про це та інше у прес-центрі газети «Неділя Закарпатські новини» ми говорили з доктором історичних наук, професором Романом Офіцинським, який працює завідувачем кафедри історії України Ужгородського національного університету. Це – відомий вчений, автор понад двохсот праць, під його керівництвом успішно захистилися сім кандидатів наук. Удостоєний наукової премії імені Михайла Лучкая ‒ за краєзнавчі книжки «Народні перекази Закарпаття» та «Екскурсії Ужгородом».
Карпатстькі праліси, яких раніше ніколи не торкалася рука людини, де сотні років усе дживе лише за законами природи опинилися під загрозою знищення. Журналісти ТСН.Тиждень знайшли тих, хто різав дерева просто на їхніх очах. І були вражені масштабом екологічної катастрофи.
Як результат – маємо повені, адже оголена земля вже не тримає потоки з гір. Але лише за останні чотири роки вирубали близько 10 тисяч гектарів пралісу, територію, як Ужгород та Рівне, взяті разом. Тож де ховають сліди страшного злочину? Адже винуватці сидять у кабінетах…
На Закарпатті журналіст дорогою побачив навантажені лісовози. Повні автомобілі їхали кожні 10-15 хвилин.
Але… як виявилося за журналістами та Лісовою вартою почалося стеження. І стала відома ще одна цікава деталь… ліс різали навіть люди у рясах. Слід зазначити, що пили вбивають не лише дерева, але й цілий світ, тому для людей такий злочин просто не може минути безкарно!
Вчора, 7 жовтня, на лінію “102” надійшло повідомлення від 23-річного жителя Великого Бичкова. Чоловік розповів, що наніс ножові поранення особам, які намагалися проникнути до його будинку. Про це повідомляє відділ комунікації поліції Закарпатської області.
На місце події виїхала група реагування патрульної поліції та слідчо-оперативна група. У будинку поліцейські не виявили нікого. Під час візуального огляду дворогосподарства на зустріч працівникам поліції вибіг господар будинку, озброєний дерев’яною дошкою, та напав на поліцейських. Чоловік перебував у стані алкогольного сп’яніння.
Працівники поліції вгамували нападника та затримали його в порядку статті 208 КПК України.
Інформація щодо проникнення в будинок чоловіка не підтвердилася.
Український дипломат, який був висланий з консульства в Будапешті, повернувся в Україну. Про це повідомила речник українського зовнішньополітичного відомства Мар’яна Беца, пише Громадське.
Він буде працювати в представництві МЗС України в Ужгороді.
У суботу, о 14:05, закарпатські рятувальники отримали повідомлення про те, що у горах Рахівщини, в районі гори Петрос, у одного із туристів, мешканця Львова, 1963 р.н., погіршилось самопочуття.
Чоловік проходив туристичний маршрут заром із групою туристів. О 14:40 лікар, який теж був у складі туристичної групи, констатовав смерть. Ймовірна причина смерті – серцевий напад.
Ввечері, о 23:10, тіло чоловіка доправили до Рахівської районної лікарні, інформують в У ДСНС України в Закарпатській області.
На Закарпатті існують безліч забобонів і лайок. Крім того, чи не кожному відомо про місцевих босоркань, які, як кажуть, живуть переважно в селах і знають масу замовлянь, можуть як допомогти людині, так і нашкодити. Історичні джерела описують закарпатську відьму Марію Рушковську, яку спалили ще в 1730 році біля першої в Ужгороді церкви, що була на території замку.
Отже, сьогоднішнім гостем прес-центру газети «Неділя Закарпатські новини» є людина, яка професійно знається на магії та закарпатських босорканях – етнограф, дослідник демонології і народної магії Закарпаття Василь КОРОЛЬ.
