Як закарпатці вбивають батарейками тварин
Блага цивілізації наносять смертельну шкоду природі Закарпаття
Маленькі і здавалося б цілковито безпечні, тим більше дуже потрібні для роботи багатьох електричних приладів батарейки можуть становити смертельну небезпеку для багатьох тварин, пише газета «Неділя Закарпатські новини».
Уявити сучасний світ без них сьогодні майже неможливо. Від батарейок працюють годинники, ліхтарики, телефони, фотоапарати, ноутбуки, сигналізації, кондиціонери, пульти до телевізорів, різні побутові прилади. Але рано чи пізно вони вичерпують свій ресурс і стають непотрібними. Саме тоді проявляється негативний чинник ще донедавна такої корисної речі.
Однак, на жаль, мало хто звертає увагу на значок «не викидати до сміттєвої корзини». Одна пальчикова батарейка, викинута на сміттєзвалище, забруднює важкими металами близько 20 квадратних метрів землі або 400 літрів води. Незважаючи на те, що батарейка може вибухнути, протекти і пошкодити обладнання, основна шкода, яку вона завдає – це забруднює довкілля.
Батарейки, залежно від їхнього типу, містять важкі метали та елементи, токсичні і небезпечні для живих організмів: свинець, кадмій, ртуть, нікель і цинк.
Ці елементи практично не виводяться з організму, а накопичуються в ньому, вражаючи нирки, кісткові тканини, викликають розлади нервової системи, порушують функції підшлункової та щитовидної залози.
Та якщо людина намагається від них позбутись, віднести кудись від себе подалі, то як бути диким тваринам? Адже чимало різного сміття, у тому числі й батарейок закарпатці кидають у річки, залишають посеред лісів, на узбіччях доріг.
Наприклад, кадмій, що міститься в одній батарейці здатен вбити трьох мишей, а 0,05 грамів нікелю – щура. А хто подумав про їжаків, зайців, білочок, оленів, кротів, та інших лісових мешканців.
Отруєні тварини виглядають виснаженими і худими, у них ламаються кістки.
Наразі на Закарпатті працює 75 пунктів прийому вторинної сировини, де можна здати використані батарейки та люмінесцентні лампи. Тільки в Ужгороді їх 16. Знайти пункти можна на інтерактивній мапі Міністерства екології та природних ресурсів України. Там же вказано й адреси цих осередків прийому вторинної сировини.
Новий сервіс поки що працює у тестовому режимі, але дозволяє користувачам вносити корективи до інформації.
Отже, подбаймо про природу і не забруднюймо водойми, ліси, гори, поля власним непотребом. Збережіть життя закарпатських їжачків! Тим більше, що від чистоти довкілля залежить здоров’я і нас самих.
Володимир ЗАКАРПАТСЬКИЙ, газета «Неділя Закарпатські новини», ексклюзивно для zakarpatpost.net
