Одинокий голий шульга та ще 7 ознак генія. Чи варто їх в собі культивувати

Видатні практикуючі: Вже згаданий Бенджамін Франклін та композитор Людвіг ван Бетховен (під час написання творів він брав перерви, щоб вилити собі глек із холодною водою на голову).

Висновок Еріка Шпіцнагеля: “Я відчував себе більш натхненним і продуктивним. Мабуть, бо знав, що чим раніше виконаю заплановане, тим швидше одягнуся. Також моя голова була яснішою, ніж в будь-який інший момент протягом дня“.

Що про це каже наука: Дослідники поки не зійшлися на одній думці.

Вчені з Корнельського університету виявили, що працівники страхової компанії у Флориді зробили на 44% більше помилок, коли офісний термостат був встановлений нижче, ніж зазвичай.

При цьому спеціалісти Університету Вірджинії та Університету Х’юстона виявили протилежне. Суб’єкти, які виконували прості завдання в приміщеннях із теплими температурами, мали гірші результати. “Прохолодні температури сприяли більш відкритому, абстрактному та ризикованому мисленню“, – зазначає співавтор дослідження Ванесса Патрік.

Доктор філософії, невролог Бостонського університету Йохан Джон пояснює, що зниження температури комфорту може змусити ваше тіло увімкнути “режим виживання”.

“Якщо творчість передбачає свіжі перспективи та процеси мислення, то будь-яка зміна навколишнього середовища може спрацювати“, – підтверджує він. Можливо, що саме шокова терапія холодом може натиснути кнопку відновлення у нашому мозку.

Видатні практикуючі: Письменник Трумен Капоте назвав себе “цілком горизонтальним автором”. Французький філософ і математик Рене Декарт щоранку працював у ліжку, а письменник Джеймс Джойс полюбляв лежати на животі та нотувати свої роздуми великим блакитним олівцем.

Інші великі уми – Вольтер, Марсель Пруст, Уїнстон Черчілль, Джек Лондон, Володимир Набоков та Марк Твен – теж полюбляли валятися у ліжку.

Висновок Еріка Шпіцнагеля: “Спочатку було складно сконцентруватися, бо заважала дрімота, але коли я нарешті прокинувся, то ідеї прийшли швидко і скажені. Скоріше за все, тому що я добре відпочив“.

Що про це каже наука: Це має сенс. Автор книги “Мистецтво лежання”: “Керівництво по горизонтальному життю”Бернд Бруннер пояснює, що лежачи ми дозволяємо своєму тілу використовувати менше енергії, тому воно може “сфокусуватися на інтелектуальних заняттях“.

Австралійське дослідження 2005 року показало, що у горизонтальному положенні піддослідні вирішували головоломки на 10% швидше, ніж стоячи.

Доктор філософії Даррен Ліпницький пояснює, що “у положенні на спині серце б’ється повільніше і менше норадреналіну виділяється в мозок“. Ця речовина може погіршувати різні види когнітивних процесів, таких як творче мислення.

Видатні практикуючі: Письменник Франц Кафка рідко спав під час написання книг. Томас Едісон і Леонардо да Вінчі спали лише по 20 хвилин впродовж дня. Винахідник Нікола Тесла щоночі спав лише по дві години і мав нервовий зрив у віці 25 років, але потім він винайшов радіоелектричні та електродвигуни, тому, можливо, це було того варте.

Висновок Еріка Шпіцнагеля: “20 хвилин сну на день не робили мене більш пильним та креативним, навпаки я був вкрай роздратований та емоційний“.

Що про це каже наука: Гарвардський психолог Дейрдре Барретт пояснює, що депривація сну не принесе користі. Потрібно спати 7-9 годин уночі, інакше це знизить вашу продуктивність.

Якщо ж у вас безсоння, то певну користь з нього можна отримати, переконаний доктор філософії, професор психологічної науки в Альбіонському коледжі Мареіке Віт. У ході досліджень він виявив, що люди краще мислять творчо, а не аналітично, коли вважають, що їм вже час спати, але не можуть того зробити.

Видатні практикуючі: Французькі письменники Оноре де Бальзак та Вольтер мали ненажерливі апетити до кави. Також шанувальником цього напою був композитор Людвіг ван Бетховен. Він наполягав на підрахунку кавових зерен і вимагав заварювати собі не менше 60 бобів у одній чашці.

Висновок Еріка Шпіцнагеля: “Доктор філософії, молекулярної мікробіології та професор з імунології Університету Південної Каліфорнії Вільям ДеПаоло попередив мене, що передозування кофеїну може призвести до симптомів, які “схожі на психічні розлади”, включаючи ганебні думки та галюцинації.

За даними австралійського дослідження 2011 року, достатньо всього п’яти склянок кави, щоб викликати психотичну реакцію.

Після 12 чашок (кожна по 240 мл) за трохи менше ніж дві години – моя норма одна-дві – моє серце торохкало і я втратив здатність блимати, але галюцинацій не було. Також кава спрацювала як проносне. При цьому натхнення не відчув“.

Що про це каже наука: Мозок досить швидко адаптується до подібної стимуляції. Проте існує теорія, що кав’ярні можуть сприяти творчості. Дослідники Університету штату Іллінойс виявили, що рівень шуму навколишнього середовища в кав’ярні – близько 70 децибел, – змушує нас мислити більш творчо.

Видатні практикуючі: Альберт Ейнштейн здебільшого носив сірий костюм, співзасновник Apple Стів Джобс мав свої чорні водолазки та джинси, генеральний директор Facebook Марк Цукерберг віддає перевагу ідентичним сірим футболкам, а співак Джонні Кеш отримав прізвисько “людина в чорному”.

Висновок Еріка Шпіцнагеля: “Я не мав великих надії на те, що через тиждень, після того як одягну сорочку з коледжу та мої улюблені зношені шорти, помічу велику різницю у своїй психічній ясності.

Однак, можливо тому, що я більше не відчував себе працюючим, творчі виклики, які колись займали години, виконувалися за кілька хвилин“.

Що про це каже наука: Це має сенс. “Люди мають певну кількість психічної енергії, – пояснює доктор філософії, психолог і нейробіолог Даніель Левітін. – Якщо ви витрачаєте свої мозкові ресурси на незначні рішення, такі як “що вдягнути” та “щоб поїсти”, перш ніж прийняти рішення про щось більш важливе, ваші нервові ресурси будуть вичерпані“.

Нейрони, які передають сигнали до і від мозку, є живими клітинами з метаболізмом, що потребують глюкози для роботи. Ваша нейронна мережа покладається на вас, щоб визначити пріоритетні рішення. “Усунення непослідовних рішень, таких як підбір гардеробу, допомагає зберегти ресурси для прийняття важливіших рішень“, – пояснює вчений.

Видатні практикуючі: Англійський фізик і математик сер Ісаак Ньютон, який допоміг визначити закони гравітації та руху планет, ніколи не мав оргазму з іншою людиною. Цей самонавіяний целібат також сповідували Фрідріх Ніцше, Льюїс Керрол, Іммануїл Кант та Мікеланджело. Нікола Тесла одного разу заявив: “Я не думаю, що ви зможете назвати багато чудових винаходів, які були зроблені одруженими людьми“. Він віддав перевагу компанії голубів.

Висновок Еріка Шпіцнагеля: “Не займався сексом з дружиною протягом тижня, це зробило мене більш цілеспрямованим, але в основному я зосередився на мастурбації.

А потім згадав Пабло Пікассо, котрий був легендарним коханцем, і вирішив, що може мені треба більше сексу, а не менше“.

Що про це каже наука: Більш імовірно, що оргазми стимулюють творче мислення. Доктор філософії, секс-терапевт і психотерапевт Нан Віз переконаний, що целібат здатен надихнути людину на творчість, але лише “у тому випадку, коли вони вірять або очікують“. Це може також зменшити творчу енергію когось, якщо “він відчуває розчарування”.

Дослідження, яке провели у Амстердамі в 2009 році, показало, що любов, а не секс, є найбільшим натхненним для творчості.

Аналітичне мислення може мати інше джерело: одне з досліджень 2001 року виявило, що лише 65% випускників МІТ коли-небудь мали секс.

Видатні практикуючі: Лівою рукою творили напрочуд багато представників творчих галузей – від Леонардо да Вінчі та Марка Твена до Вольфганга Амадея Моцарта та Пола Маккартні.

Шульгами народилися технічні гіганти Марк Цукерберг, Стів Джобс і Білл Гейтс, а також ділові магнати, такі як Генрі Форд та Джон Д. Рокфеллер.

Висновок Еріка Шпіцнагеля: “Хоча, за природою я правша, психолог Марія Коннікова переконала мене, що навчати себе використовувати ліву руку не найгірша ідея.

“Ви змушуєте свій мозок розвивати нові шляхи, і таке навчання часто сприятиме новим способам мислення”, – пояснює вона.

Тому я спробував. Протягом трьох днів, як шульга, я розбив кілька чашок кави, написав довгі листи, які виглядали як від людини, що мала припадок, та майже впустив дитину друга“.

Що про це каже наука: Теорія полягає в тому, що люди, які все роблять лівою рукою мають більш розвинену праву півкулю мозку, яка спеціалізується на творчості та інтуїції.

Але не всі думають, що ці речі пов’язані між собою. Професор Когнітивної нейронауки з Нової Зеландії Майкл Корбалліс стверджує, що “права півкуля більше спеціалізується на просторовій обізнаності та розумінні зображень“. “Але я не знаю жодних доказів того, що використання лівої руки сприяє цьому“, – уточнює він.

На рахунок того, що можна навчити себе “дворукості”, вчений дуже сумнівається та приводить у якості аргументу дослід, який провели у 19 столітті на бойскаутах. Їм пропонувалося вітатися потиском лівих рук, щоб допомогти активізувати правильну півкулю мозку, але до чогось істотного це не призвело.

Видатні практикуючі: Відомо, що письменник Натаніель Готорн завжди вечеряв “пінтою шоколаду”, а режисер серіалу “Твін Пікс” Девід Лінч насолоджувався шоколадним молочним коктейлем на обід щодня протягом семи років. Останній переконаний, що саме шоколаду завдячує багатьма ідеями.

Висновок Еріка Шпіцнагеля: “Дослідження, яке провели у 2011 році, показало, що когнітивні функції мозку підсилюються через кілька годин після того, як люди споживали 35 грамів темного шоколаду. Я збільшив дозу до 1275 грам протягом шести годин. Я відчував себе… добре. Важко, в основному“.

Що про це каже наука: Існує купа досліджень про те, що шоколад позитивно впливає на пізнавальну функцію, бо поліпшує кровотоки у мозку, завдяки високому вмісту флаванолу, який діє як антиоксидант.

Єдина проблема полягає в тому, що більшість цих досліджень були профінансовані кондитерськими компаніями.

Позитивний вплив шоколаду відчувають не тільки люди, на пацюків він впливає так само, каже кардіолог Нью-Йоркського госпіталю Сінай Франц Мессерлі. У 2012 році також було проведено дослідження, яке виявило, що какао-екстракт може поліпшувати пам’ять равликів.

Проте найбільш переконливо рекламує шоколад фізик Ерік Корнелл, який у 2001 році отримав Нобелівську премію за спільне створення нового ультрахолодного стану речовини. “Я майже весь свій успіх відношу до дуже великої кількості шоколаду, який споживаю“, – сказав він Reuters.

Видатні практикуючі: Художник Джексон Поллок, письменники Ернест Хемінгуей, Марк Твен та Чарльз Діккенс, художники ван Гог та Пікассо, Бетховен, Дороті Паркер, Вільям Фолкнер та Теннессі Вільямс були всі питущі. Важче згадати, хто з відомих людей не заглядав у пляшку з міцним. Здається, що спирт і геній, йдуть рука об руку.

Висновок Еріка Шпіцнагеля: “Дослідники з Університету штату Іллінойс, що у Чикаго, визначили, що вміст алкоголю на рівні 0,75 проміле є ідеальною кількістю сп’яніння для вирішення проблем в голові.

Я вирішив пити, поки не наберуся достатньо. Це було не легко. Після п’яти пив я мав всього 0,44 проміле, але на шостому пиві показник підскочив до 0,69, тому я вирішив сповільнитися і протягом десяти хвилин він впав до 0,38.

На десятому пиві, я закинув алкотестер і просто дивився телевізор та їв попкорн“.

Що про це каже наука: Чи розумні люди п’ють? Багато хто так. Згідно з опитуванням, яке провели у 2015 році, 80% випускників коледжів у США вживають алкоголь, тоді як лише 52% дорослих, які закінчили лише середню школу, споживають алкогольні напої.

Дослідження, проведене в 2013 році на майже 50 тисячах швейцарських чоловіків віком від 18 до 22 років, виявило зв’язок між високим рівнем інтелектуальної власності та помірним споживанням алкоголю.

Але яскраві люди, які п’ють надмірно, роблять гірше собі ж. Дослідження, опубліковане у “Британському журналі про наркоманію” ще у 1990 році, яке аналізувало важке пияцтво легендарних письменників, художників та композиторів 20-го століття, показало, що їх пиття у 75% було згубним для них, і лише у 9% – забезпечувало творчі або кар’єрні переваги.

Видатні практикуючі: Грецький вчений Архімед відкрив принцип плавучості під час прийому ванни. Французький письменник Гюстав Флобер приймав гарячі ванни та стверджував, що вони допомагають йому думати. Модельєр і режисер Том Форд приймає від трьох до п’яти “енергетичних ванн” на день.

Йошіро Накаматсу, японський винахідник, який має 3000 патентів на своє ім’я, заявляє, що найкращі ідеї йому приходять під час довгих занурень під воду, коли лишається “всього за 0,5 секунди до смерті“.

Висновок Еріка Шпіцнагеля: “Я більше за душ, бо сидіти в теплій ванні мені здається незграбним і неправильним. Я намагався витримати марафон у три години, але це нічого ні до чого не призвело, крім того, що тіло зморщилося наче старий плід.

Я спробував коротенькі, частіші ванни, але це скидалося на тортури, тож повернувся в душ, просто стояв там і давав думкам та воді текти. Це, мабуть, був найпродуктивніший момент за місяць“.

Що про це каже наука: Тих, хто вміє насолодитися ванною вона дійсно розслабляє, а це в свою чергу “дозволяє думкам блукати“, пояснює доктор філософії, гарвардський невропатолог Аліса Флаерті.

“Коли ви надто сфокусовані на завданні, ви можете зіштовхнутися із “тунельним баченням”, – уточнює доктор психології, професор Університету Дрекселя Джон Куніос. – У ванній або душовій ваші думки можуть витати і в голову приходитимуть всілякі ідеї, багато з яких будуть вільними ланцюгами асоціацій. Це і є креативність“.

Світлини від Depositphotos

zakarpatpost.net