Такого не було з 92 року: свіжі соцопитування привели українських соціологів в здивування
Останнім часом соціологи не радують нас результатами опитувань, здатними вселити оптимізм. Точніше, звісно, це самі українці надають соціологам досить сумну картину свого ставлення до реалій. Зниження довіри до інституцій влади, розчарування в політиках, партіях, ідеологіях, невіра в перспективи покращення ситуації. Список “негативу”, здавалося, можна продовжувати нескінченно. Але, виявляється, не все у нас так погано, пише Сегодня.
Днями в Інституті соціології НАН України було представлене черговий загальнонаціональне опитування, яке проводиться ось уже більше двох десятків років в рамках вивчення основних тенденцій зміни громадської думки. Представлене опитування проводилося 13-29 вересня 2018 року за квотною вибіркою, репрезентативною за параметрами регіону, типу населених пунктів, статтю і віком жителів України. Всього було опитано 1800 осіб. В результаті соціологи виявили “промені світла” в похмурих українських реаліях
Жити стало краще. Народ так вважає
Вперше за весь час проведення досліджень – з 1995 року – інтегральний індекс соціального самопочуття українців (ІІСС) перевищив умовний “нуль”. Інтегральний індекс – це розроблена в Інституті методика, що дозволяє визначити, наскільки громадяни вважають за можливе задовольнити свої соціальні потреби. В анкету щодо ІІСС-20 входить одне просте запитання “Чого з переліченого нижче вам не вистачає?” і два десятки варіантів відповідей. Наприклад, “Уміння жити в нових суспільних умовах”, “Здоров’я”, “Відповідної роботи”, “Необхідної медичної допомоги”, “Упевненості в своїх силах” тощо. Відповіді на ці запитання дають вченим уявлення про, образно кажучи, “соціальну задоволеність” українців.
Як розповіла в ході презентації дослідження старший науковий співробітник Інституту соціології, директор Фонду “Демократичні ініціативи” імені Кучеріва Ірина Бекешкіна, оскільки шкала соціального самопочуття розрахована на діапазон від 20 до 60 балів, 40 балів вважається умовним “нулем”. А перевищення цього показника свідчить про те, що кількість людей, які вважають, що їхні потреби задоволені, перевищила кількість тих, які вважають зворотне. За словами Ірини Бекешкіної, показник нинішнього року – результат загального підвищення задоволеності громадян з більшості питань.
“Не можна сказати, що були якісь рішучі ривки за окремими параметрами. Двадцять питань, і по 2%, по 3% в кожному стало краще. Потроху, потроху, але стало краще. Якщо минулого року відповідали, що їм не вистачало медичної допомоги, 53% громадян – а це багато, – то зараз таких 45%. Це теж багато, але вже краще. Ще ключові моменти: людям не вистачало можливості повноцінно проводити відпустку. 2017 року не вистачало 62%, зараз 54%. Це теж багато, але є реальне поліпшення. Повноцінного дозвілля в минулому році не вистачало 49%, зараз 44%. Дуже цікавий і показовий для соціологів пункт – “Не вистачало можливості харчуватися відповідно до своїх смаків”. 2017 року цього не вистачало 52%, зараз – 43%. Поліпшення майже на 10%. Модного і красивого одягу минулого року не вистачало 35%, зараз 29%. Тобто за всіма параметрами поступово йде поліпшення. Я б сказала так: ми повземо потихеньку, але в правильному напрямку”, – розповіла Ірина Бекешкіна.
Повільно, але зростає, за словами соціолога, і добробут людей. Так, якщо в минулого року 42% громадян зазначали, що їх доходів вистачає лише на покупку продуктів харчування, то нинішнього року цей показник знизився до 32%. У той же час на 7% збільшилася кількість українців, які заробляють не так багато, щоб відкладати гроші, але досить, щоб придбати все необхідне.
Здоров’я – як чверть століття тому
Ще одну позитивну тенденцію соціологи помітили в оцінці українцями стану свого здоров’я. Як розповіла завідувачка відділу соціальної психології Інституту соціології Олена Злобіна, вперше самооцінка населенням здоров’я зрівнялася з показниками 1992 року. У всі інші роки, починаючи з 1993-го, цей показник був нижче.
“Суб’єктивні показники здоров’я оцінюються з 1992 року. І коли ми подивимося весь цей “серіал”, то побачимо, що нарешті 2018 року ми повернулися за показником самооцінки здоров’я до 1992 року. Тобто тільки зараз ми досягли того середнього показника самооцінки здоров’я, а саме 3,2, з яким увійшли в усі ці перетворення“, – розповіла Олена Злобіна.
Якщо говорити про цифри, то нинішнього року 19% українців оцінювали свій стан здоров’я як “поганий” (два роки тому цей показник становив 21,3%, а 2012 року – цілих 24,1%). Добре почувалися 32,5% громадян (було 30,8% і 22,8% відповідно). Більшість же жителів України всі ці роки характеризували стан свого здоров’я як задовільний. Цей показник з довоєнних часів практично не змінився: якщо 2012 року він становив 55,8%, то зараз – 51,6%.
При цьому соціолог зазначила різницю в сприйнятті стану здоров’я європейцями (в Європі також проводяться аналогічні дослідження) і жителями України.
“Наша позиція виглядає абсолютно відмінною від тієї, що превалює в Європі. Згідно з позицією “оцінюю своє здоров’я як дуже погане” ми не дуже відрізняємося від європейців. Але дуже сильно відрізняємося за позиціями “гарне” і “дуже добре”. У нас превалює оцінка “задовільно”. Тобто якщо європейці все-таки заявляють, що почуваються добре, то ми – переважно задовільно”, – розповіла Олена Злобіна.
Вона також зазначила, що дані показники викликані, в тому числі, об’єктивною ситуацією в країні з медобслуговуванням. Так, зокрема, за словами соціолога, люди, які повідомили, що нинішнього року реально стикалися з вітчизняною медициною, в середньому на 20% частіше називали рівень медичного обслуговування незадовільним.
Як розповіли соціологи, дійсно, є країни, в яких понад 85% (!) громадян почуваються здоровими. До таких, наприклад, належать Кіпр, Греція і Австрія, Італія, в яких від 85% до 90% громадян оцінюють стан свого здоров’я як добрий і дуже гарний. Трохи нижче, але теж дуже високі відповідні показники в Бельгії, Мальті, Румунії і т.д.
“Хочу звернути увагу, що йдеться про стан здоров’я у віковій групі 18-64 роки. Можливо, тому європейські показники такі позитивні. У нас, наприклад, після 55 люди вважають: “Ну, всі хворіють, і я хворію, це вже старість”. Думають, що, якщо на пенсію пішов, життя закінчується. А на Заході вважають, що воно тільки починається. Люди самі стежать за своїм здоров’ям. Я питала у літніх українців, чи роблять вони гімнастику? Відповідь: “Та яка вже гімнастика!” А подивіться, яке ставлення до цього на Заході! Тобто тут справа не тільки в рівні медицини. Мені здається, потрібно трохи виховувати людей, щоб вони теж за своїм здоров’ям якось стежили“, – зазначила Ірина Бекешкіна.
