Що трапилося на Закарпатті за день? Головні новини та події 2 січня
День на Закарппатті був багатим на події.
Раніше закарпатці активно ворожили на Різдво у церквах.
Про це у прес-центрі газети «Неділя Закарпатські новини» ми говорили з етнографом, дослідником демонології і народної магії Закарпаття Василем КОРОЛЕМ.
– Церква взагалі була одним із місць сили, де можна було провести найрізноманітніші обряди. На Різдво, як правило, в церкви можна було побачити жінку, яка є босорканьою, тобто відьма, яка забирає в корів молоко. Для цього існувала ціла низка обрядів. Найпростіший – взяти з собою в церкву ложку-варіху, якою розмішували 12 страв на Святий вечір. Тож за її допомогою в босоркані на голові можна було помітити, наприклад, маслобійку, колотівку та інші предмети. Або роги, або вона мала бути спиною повернута до вівтаря. Також західні слов’яни, (не лише закарпатці) виготовляли чарівний стільчик. Варіації різні – його треба було робити або від Андрія до Святого вечора, або від одного до іншого Святого вечора. Але робота мала відбуватися поетапно – кожен вечір можна було або раз затяти щось, або один цвях забити. Головне – зробити виріб до Святвечора. Із ним треба було прийти в церкву, сісти на нього й так можна було побачити відьом. Також у церкві можна було підлікуватися за допомогою магії, доторкнувшись при цьому до риз священика, або промовити щось на порозі. Загалом спектр дій – дуже широкий.
Де лише не умудряються святкувати наші земляки.
Дехто їде за кордон, дехто залишається вдома, а хтось вирушає в похід у засніжені Карпати.
І таких відчайдухів зібралося чимало! Аж вісімдесят!
Про це на своїй стрінці у мережі Фейсбук розповів Богдан Салій.
“На Говерлі в Новорічну ніч! На Говерлі було десь з півтора десятка наметів! Новий рік зустрічати зібралось десь чоловік 80… З Гімном, салютами, феєрверками і ватрою!” – йдеться у дописі.
Серед екстремалів, які святкували на Говерлі початок 2019 року було найбільше закарпатців, львів’ян та киян.
Конфлікт між родичами був давнім і виник через поділ спадщини
Того дня близько 16 години Михайло, знаходячись на городі позаду свого будинку у с. Великий Раковець Іршавського району, побачив на сусідньому городі племінницю. Чоловік був дуже агресивно налаштованим. Він взяв до рук арматуру, яку знайшов неподалік на землі, і почав нею розмахувати, погрожуючи Світлані вбивством. Потім почав бігти за жінкою й далі вигукуючи на її адресу погрози, пише газета «Неділя Закарпатські новини».
Сутичка закінчилась конфліктом, викликом правоохоронців та судом.
Під час засідання Михайло провину визнав, але запевняв, що племінниця сама постійно провокувала його.
«Того дня, зустрівшись із Світланою і розлютившись через постійні провокації та образи з її боку, взяв у руки арматуру та почав їй погрожувати. Коли вона почала втікати, я побіг за нею, щоб наздогнати, тримаючи в руці арматуру. Світлана забігла до будинку тітки, яка закрила переді мною двері».
Близько 2 мільйонів людей цього року скористались безвізом – це на півмільйона більше, ніж торік. Отже, Європа притягує дедалі більше наших людей.
Чимало справді їдуть за емоційними враженнями – побачити архітектуру, культуру націй, але сотні тисяч українців використовують безвіз, аби пригледітись, на майбутнє знайти собі роботу, а хтось залишається там і нелегально, повідомляють Факти ICTV.
За останніми даними, понад 23% українців готові шукати роботу в Європі, адже тамтешні країни нині конкурують за українського спеціаліста і готові платити хороші гроші.
Безвіз полегшив трудову міграцію, однак її причини – бідність та безвихідь. Завдяки безвізу кількість перетинів кордону зросла на 3 мільйони за рік. Найчастіше Українці їдуть до Польщі.
Сьогодні, 2 січня, рятувальники отримали повідомлення про те, що мешканка с. Дубриничі дістала важких травм під час спалювання сміття.
За інформацією У ДСНС України в Закарпатській області, 58-річна жінка отримала опіки ІІ-ІІІ Б ступеню (до 53%) голови, обличчя, шиї, грудної клітки та рук.
За словами чергового лікаря екстренної медичної допомоги близько 09:00 потерпіла на території власного дворогосподарства спалювала побутове сміття. Жінка не зчулася, як палаючий непотріб вибухнув.
Зараз за її життя борються лікарі реанімаційного відділення Закарпатського обласної клінічної лікарні, адже стан потерпілої вкрай важкий.
Безсумнівно, кожен куточок нашої країни має свої унікальні особливості у святкуванні Різдва.
Але, як відомо, найяскравішими і наближеними до традицій наших предків, є обряди Західної України.
Жителі західного регіону зуміли не тільки зберегти насиченість і зміст Різдва, але й передали їх наступним поколінням.
Закарпаття
У цій області України святкування Різдва увібрало в себе бойківські, лемківські, гуцульські й угорські мотиви. Жителі Закарпаття називають переддень Різдва – Карачун. Ця традиція залишилася ще з часів язичників і тому різдвяний калач носить аналогічну назву.
Господині готують його лише три рази на зимові свята і урочисто поміщають на стіл. Як правило, вечеряти починають з першою зіркою. А ось кутя не є обов’язковою стравою, жителі низин воліють готувати бобальки.
Закарпаття завалило снігом. Дороги розблокували, але через деревопад знеструмлено 35 сіл у трьох районах
Про це повідомила прес-служба Закарпатської ОДА.
Інтенсивний снігопад із налипанням мокрого снігу спричинили над ранок середи (2.01) падіння дерев на автодороги та лінії електропередач (ЛЕП). У результаті обривів ЛЕП знеструмлені населені пункти в трьох районах області – Виноградівському, Іршавському та Хустському. Станом на 11 годину без світла залишається 35 сіл (із них 21 частково). Ремонтні бригади «Закарпаттяобленерго» з самого ранку працюють на аварійних ділянках, до кінця дня всі населені пункти мають бути з електроенергією.
Паралельно підрозділи Держслужби з надзвичайних ситуацій звільняють від повалених дерев проїжджу частину на автодорогах області. Станом на 12.00 заблокованих доріг немає.
У селі Оноківці вчора, 1 січня, водій автомобіля «Фольксваген» збив 14-річну дівчинку і втік з місця ДТП.
Про це повідомляє Головне управління Національної поліції у Закарпатській області.
Як уточнюють правоохоронці, водія розшукали і затримали. Ним виявися 37-річний ужгородець. За даними поліції, водій був п’яний.
Відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху з потерпілими.
Зараз у мешканців нашого краю багато можливостей відпочити в горах. Є багато гірськолижних курортів, де можна відчути всі принади катання на лижах, сноубордах, санках.
А ще сто років тому таку можливість мали далеко не всі. Спочатку аристократія розважалася полюванням серед засніжених гір. В Інтернеті є багато світлин у стилі ретро із впольованими тваринами.
Що ж стосується справжніх спортивних розваг, то перші відомості про організацію напіввійськових змагань серед майбутніх солдатів із середовища ужгородської молоді датовані 1868 роком. Тоді були популярними, насамперед, ковзання на льоду та катання на санках. Починаючи з другої половини XIX століття подібне явище відбувалося і в спортивному житті інших міст краю — Мукачеві, Берегові, Хусті, Виноградові.
Ужгородської лебединої радини більше немає.
Коли навесні минулого року на Кірпічці в Ужгороді пара білоперих красенів вивела перший виводок, це стало великою радістю для любителів пернатих.
На озеро приходили не лише ужгородці, але й приїджали туристи, аби побачити малечу.
Утім згодом у родини настали не надто райдужні часи.
Спочатку одне з лебедят загинуло, а мама-лебедиця вигнала з сім’ї сина Гошу і він змушений був дуже рано розпочати самостійне життя. Невдовзі, коли почалися холоди, довелося віддати на перетримку ще одну молоде молоде пташеня, яке на той час уже підросло.
Але й це ще не все.
Дорослі птахи з одним дитям – самицею Манюнею перелетіли на Уж, коли озеро замерзло. А через кілька днів розбилася і загинула мама-лебедиця.
Уже через день лебідь-батько знайшов собі нову пасію. Ужгородці назвали її Леді Гага. Зараз вона покинула власну родину, з якою прилетіла в Ужгород і постійно знаходиться з самцем із Кірпічки.
Та найгірше трапилося в перший день Нового року. Мачуха прогнала Манюню і тепер вона зі своїм коханим залишилась одна. Отже, лебединої родини, яку ми так любили, більше немає.
