Які ритуальні дії робили на Різдво закарпатці і що означало побачити труну
Про це у прес-центрі газети «Неділя Закарпатські новини» ми говорили з етнографом, дослідником демонології і народної магії Закарпаття Василем КОРОЛЕМ.
Які в основному ритуальні дії робили на Різдво закарпатці і на що вони були спрямовані?
Їх можна поділити на декілька категорій. Із одного боку, гадання, які також були різними. Передусім гадали на погоду, бо люди займалися землеробством, то визначали, яким буде літо (теплим, холодним, мокрим, сухим), чим корегували збільшення чи зменшення площ посіву тієї чи іншої культури. Гадали також на те, чи впродовж року родина залишиться разом, чи хтось помре, чи хтось буде хворіти, на достаток у сім’ї. Цьому вечору взагалі надавали дуже велике значення. Люди знаючі, які замовляли, примовляли, могли в цей єдиний день у році передати учням знання. Чому так? Якщо вчити у інші дні, то можна було разом із знаннями віддати від себе силу, а на Святий вечір – ні. Загалом існував величезний набір гадань.
А які були гадання до зимових свят?
На Святий вечір пекли керечун – святковий великий хлібець і малий керечун, менший за розміром. Це особливо характерне для долинян. Із малим керечуном виходили на подвір’я і котили його перед собою і потім дивилися у вікно свого будинку і в залежності від того, що розгледіли, так трактували майбутнє. Могли побачити труну, тоді в хаті мала бути смерть, чи якісь атрибути весілля, чи щось до хрестин і тоді родину чекали приємні події в цьому році. Також було ритуальне умивання перед цим. Воно вже значною мірою відійшло в небуття. А ще в 60-ті роки ХХ ст. всі дорослі, всі діти мали йти до потічка і там митися. Лише після того поверталися додому і розпочинали святкову вечерю. Але то було не моржування, не занурення у воду, а просто треба було помити обличчя і руки.
