Чому на Закарпатті крижму після хрещення прати не можна, а мати не має права бути присутньою під час обряду

[Total: 2    Average: 3/5]

Кажуть, що діти – це квіти життя, але додають, що під своїм вікном достатньо двох-трьох, інші нехай цвітуть під чужими.

На Закарпатті так вважають не всі, бо за рівнем народжуваності область постійно в лідерах у межах України. Хоч бейбі-бум у всій державі давно пройшов, та все ж, за даними головного управління статистики,   кожна четверта закарпатська породілля є багатодітною мамою, торік 742 жінки народили четверту дитину, 386 – п’яту, 262 – шосту, 141 – сьому, 227 жінок – восьму і більше дітей, пише газета «Неділя Закарпатські новини».

У наш час, коли на кожному кроці чути нарікання про важке життя, низькі зарплати та відсутність роботи, така ситуація є дещо дивною, бо кому на голову закарпатки приводять на світ стількох нащадків – собі чи державі… а може більшість просто народжує заради того, аби отримувати соціальну допомогу?

Наразі з’ясовувати причини багатодітності ми не будемо, поговоримо про забобони, пов’язані з дітьми.

Газета «Неділя Закарпатські новини» дослідила найбільш розповсюджені з них, аби розвіяти міфи у їхню всепереможну силу та вплив на наше життя.

Крижму після хрещення прати не можна, а мати не має права бути присутньою під час обряду

На Закарпатті досі в багатьох селах кажуть, що одна дитина – не дитина, тож  більшість родин заводять саме двох нащадків. Інші, чого правди таїти, є переважно «зальотними».

При цьому народження дитини перетворюється на велике шоу не лише для батьків, але й для хрещених, друзів, знайомих та великої родини.

Зараз хрестини часто роблять у монастирях, а гостини – в ресторанах,  хоча саме немовля навіть не розуміє, чому з нагоди його появи на світ влаштовують такі трапези. Малюкові власне все одно, скільки людей випили за його здоров’я, адже від цього здоровішим та щасливішим у майбутньому воно не стане.

Отже, закарпатські хрестини починаються з підготовки. Хрещений батько повинен подарувати дитині хрестик, а хрещена мати – купити крижму. Це – правила, скажімо, допустимі, в цьому нічого поганого немає. Утім найсмішніше починається далі.

Похрестити малюка завжди поспішають, бо кажуть, що доки дитя не отримає ім’я, його не можна показувати чужим, виходити з ним на вулицю. Цікаво, у якому столітті складено цю прикмету? Адже сучасні жінки народжують не вдома на ліжку, а в пологовому, тому, логічно, священика б потрібно запросити хрестити немовлят саме туди, якщо виносити дитину з приміщення не можна.

Та над цим насправді мало хто думає.

Існують також інші забобони. Й вони просто абсурдні. Наприклад, вважається поганим знаком, якщо в одній купелі похрестять двох дітей або якщо хрестять у одній і тій же церкві двох немовлят підряд, нібито щастя ці малюки не матимуть. Недобре також, якщо під час обряду священик забуває чи плутає слова, у нього падають з рук предмети.

Крім того, вагітній жінці не можна хрестити дитину – інакше часто хворіти буде і похресник, і її власний малюк. А ще – першим похресником у представниць слабкої статі повинен бути хлопчик, а в сильної – дівчинка. Інакше нібито похресники заберуть у них щасливе сімейне життя. В церкві хрещені не повинні сідати, інакше дитину чекає нещаслива доля.

Але ще більше вражає, коли хрестити малюка до храму приносять  уже з червоною ниткою на зап’ясті… мовляв, аби ніхто не зурочив. Чому ж священики її не обрізають, адже марновірство як-не-як усе ж вважається гріхом.

Чи Іван Хреститель хрестив у Йордані Ісуса Христа також із нитками на руках? Звичайно, ні…

До того ж, кажуть, що між хрещеною матір’ю та батьком не повинно бути любовного зв’язку – це і  гріх, і не до добра для немовляти. Також не бажано, аби хрещені були кровними родичами.

Та, напевно, найабсурднішою усе ж є інша традиція. Полягає вона в тому, що на обряд хрещення не можна запрошувати родичів та друзів (вони можуть привітати малюка вже на хрестинах), а також там не може бути присутньою мати.

Цікаво, правда? Людину, яка виносила під серцем дитя 9 місяців до нього не пускають. Середньовіччя! Але хто порушить ці надумані закони – на того чекає інквізиція, щоправда, полягає вона не в спалюванні фізичному, а в «спалюванні» психологічному.

Ще одне не менш дивне повір’я полягає в тому, що після хрещення крижму не можна прати. Потрібно, щоб на ній висохла свята вода, а потім крижму треба скласти і оберігати як талісман протягом всього життя дитини. Вважається: якщо малюк захворів, його потрібно протерти хрестильною крижмою – і це допоможе йому вилікуватись. Також не можна використовувати крижму повторно на іншому обряді хрещення. Цікаво, а чому тоді люди хворіють і помирають, якщо крижма може зцілити від усього…

Чому ж більшість цих забобонів мають негативне забарвлення? Чому не спрямовані на позитивні установки? Все просто: людьми досі керує страх, віра в темні сили. Почати логічно вдумуватися у значення прикмет багатьом просто не хочеться, а на всі запитання існує єдина відмовка: «Бо так робили батьки, бабусі, куми, знайомі та інші».

Утім, виявляється, у нашому краї усе ж існують якщо не радісні прикмети, то хоча б корисні. У деяких селах області у крижму хрещені досі повинні зашивати гроші… і сума ця має бути не меншою за 100 доларів, аби немовля було багатим, коли виросте (цікаво лише, чому не гривні, а заокеанську валюту). Що ж, гроші зайвими ніколи не бувають. Побільше б таких звичаїв на Закарпатті!

zakarpatpost.net

Comments are closed.