Виставки скелетів? Чому на Закарпатті обрізка дерев нагадує ампутацію рук
Обрізка дерев – болісне питання для багатьох. Спотворення насаджень псує естетичну принаду і, ймовірно, впливає на стан самих насаджень. Подібна сумна картин спостерігається в багатьох закарпатських містах. Як в Ужгороді, так і в Мукачеві та Хусті цілі алеї з “благословення” безгосподарних комунальників перетворюються на виставку скелетів, а не на живі куточки.
Цього разу “кастрацію дерев” журналіст газети «Неділя Закарпатські новини» виявив у Мукачеві.
Чи є якесь наукове пояснення такій обрізці? Чи впливає вона на здоров’я дерев?
Про це у прес-центрі закарпатської газети «Неділя Закарпатські новини» розповіла декан біологічного факультету УжНУ Ярослава ГАСИНЕЦЬ.
Безперечно, що дерева в місті, як і загалом в усіх штучних насадженнях, потребують догляду, зокрема формуючої обрізки. Така обрізка повинна розпочинатись зі стадії молодого саджанця і далі проводитись у міру потреби – залежно від місця розташування дерев, композиційних завдань та інше. Зокрема, у великих парках та лісопарках деревам дозволяють рости вільно, видаляючи тільки аварійні гілки.
Масове варварське коронування великих дерев практиковане останнім часом у містах Закарпаття та й України безперечно є недопустимим як з естетичної, так і біологічної та садівничої точки зору. Таким жорстким і примітивним методом пробують одним махом виправити помилки відсутності догляду впродовж десятиліть. Страшний результат цього ми бачимо всі. Значна частина дерев слабо витримують тотальну обрізку всіх гілок, після якої їх роки життя є ліченими (каштан, платан), але й ті, що більш-менш «пережили» такий шок, мають сумнівну естетичну та функціональну цінність. Для багатьох туристів-європейців диким є спостерігати тотальні, до стовбура, обрізки живих рослин, верхівки яких вкривають «кущі» молодих гілок. Навіть у зеленому стані з листям вони виглядають непривабливо. Тому, враховуючи помилки минулого, міською владою Ужгорода були припинені масові коронування великих дерев.
