Що трапилося на Закарпатті за день? Головні новини та події 17 березня
День на Закарпатті був багатим на події.
Єпископ Ужгородський та Закарпатський УПЦ розповів про будівництво кафедрального собору, нових святих, перенесення Різдва, мироточиві ікони та переходи громад до помісної церкви
Зараз питання релігії у центрі посиленої уваги закарпатців. Надання Україні Томосу обговорюється протягом останніх місяців дуже актуально. Багато хто виявляє свідому позицію і розуміє, що Україні потрібна українська церква. І це підтримують не лише православні, але й греко та римо-католики, а також багато протестантів. Але, на жаль, поки що до помісної церкви готові долучитися не всі громади.
Як же відбувається процес становлення Української православної церкви на Закарпатті? Чи можливі конфлікти за храми у області? Чи бояться священики Російської церкви тиску Онуфрія, а відтак Кирила? Чи може православна церква України може стати патріархатом?
Про це та інше у прес-центрі газети «Неділя Закарпатські новини» під час наших «Недільних бесід» ми говорили з єпископом Ужгородським та Закарпатським УПЦ Варсонофієм.
На ґрунті ревнощів чоловік забив до смерті гостя
Подія трапилася у Міжгір’ї. Поліцію про те, що до районної лікарні доставлено непритомного чоловіка, повідомили медики. Під час надання йому допомоги нещасний помер.
На тілі 44-річного місцевого мешканця були численні тілесні ушкодження, що свідчило про насильницьку смерть. Невдовзі правоохоронці встановили обставини загибелі чоловіка і затримали винуватця, пише газета «Неділя Закарпатські новини».
Ним виявився також житель Міжгір’я. 56-річний чоловік щойно повернувся із заробітків і застав удома п’яну співмешканку та сусіда, які спали в різних кімнатах. Приревнувавши жінку до гостя, господар почав його лупцювати. Спочатку бив руками, а далі – дерев’яним руків’ям сокири.
Подоїла баба Анця вранці корову, зайшла в хату, а син сидить і читає газету «Неділя Закарпатські новини»… та так уважно, що навіть не почув, що вона на порозі з’явилася.
«Штось такоє інтересноє учитав?» – поцікавилася стара, пише газета «Неділя Закарпатські новини».
«Та, мамко, про бабака Тимка. – відповів він. – Ун ранню весну у сьому годі напророчив. Скоро мож крумплі садити».
«І я хочу бабака! – задумалася баба. – Свого собственного. Чи сурка. Як його там іще називают? А мож і борсука. Главноє, оби угадувати погоду знав. А што? Увалятся потихи. Корову маю? Маю! Годую ї. Козу маю. Пацят маю. Пса та мацура тоже маю. Кури, гуси і качок маю. А ще й діда маю. Одним ротом більше, одним менше. Треба їхати у варош і купити си срочно. Буде в мене туй свуй гідрометцентр! Буду знати, коли сніг упаде, коли буря буде, коли дождь ся начне. Помню раз іще в дєтстві один случай у нас інтересний був. То було літо. Я мала году дись 5-6. Була сильна засуха. А муй нянько перед тим уміняв уд малярського жандарма м’ясо пацяти, што здохло, на барометр. Такого чуда ні у кого в селі не було. Айбо нянько не признавався. Оби му челядь не завиділа, бо зависть – ото страшноє чуство. А ун ще й суєверний-забобонний був, як много ко з закарпатцю. До церкви ходив, а у всякі темні сили вірив. Но та думав, ож аж му позавідуют, тот барометр робити перестане, та прятав го уд усіх. У комнаті го держав за стелажійов старов. Ще й іконов го завісив. Но так вот. Товди до нас ся всякі попи поз’їжджали, молилися, оби дождь пушов, а ун не йшов та не йшов. У люди і трава посохла. І всьо, што в керті насадили… ще й вода у колодязях попересихала. Но та раз лем нянько видит, стілка ся опустила. Каже: «Нині вичур буря буде, доджь ся начне». Ми рішили люди розіграти. Взялисьме ікону і пушлисьме на поле ніби молитися. То була неділя і люди всі сиділи пуд хижами на лавицях та нас виділи. Звідали нянька, ож што чинит. Ун їм отвічав: «Молюся, оби ся небо удкрило. Увидите, Бог мої молитви учує!». Чилядь лиш перстами коло віска крутила. Ніко му не вірив. Но пройшло десь три часи – і дождь полив як із відра. Послє того случая нянька начали босоркуном називати. Ун і сам був не радий, што так усіх розіграв. Із того дня, коли була засуха вже не попу кликали, а його ся молити. Но так як ун мав барометр, знав, коли мож іти, а коли – нєт. Но так вот. Тепер я си куплю бабака і тоже буду знати, коли якої погоди чекати, бо з того часу, як ся появив прогноз погоди, із погодов ся начало творити штось непонятноє: аж синоптики кажут, што завтра буде ясно, они мают на увазі, што типир їм нич не ясно, а вот коли настане завтра, товди буде ясно, яка буде погода у тот динь. Понятно, што мене такоє не устраює. Ото ги кой босорканя Маріка на картах мече: може бути по-всякому. Помню, колись пісня така була: «Я тучи разгоню руками!». Алєгрова її співала. Не знаю, чи ота босорканя ще хмари розганяє, но муй бабак ми точно даст знати, коли они ся насувати начнут».
Район Кірпічки в Ужгороді завжди є одним із найбільш діяльних.
Чого тут лише не роблять!
Справді приємно, що у столиці Закарпаття живуть настільки активні люди!
Цього разу “кірпічани” взяли участь у масштабній акції з прибирання довкілля. І тут найбільше вражає те, що сміття поблизу озера залишили не вони, а прибирали його навіть діти та ще й хлопець у візку!
Такі миті розчулюють до сліз.
“Долучаємось до акції #trashtagchallenge #trashtag 💪👍🇺🇦наше озеро прибрано!))))🏞Ми щасливі, що цей день ми провели саме так, не байдужі до нашої Природи🍃 давайте самі почнемо прибирати території в занедбаному стані!) і зробимо наш Світ хоча б трошки чистішим.Приємно що в цей день до нас залучалися різні люди за віком, і це приклад для майбутнього покоління, дітки які також нам допомагали , на собистому прикладі вже не захочуть смітити! Надіюємось що нас стане більше!) Гарний настрій гарнатований😉Навіть погода після дощу нам посмхінулась”, – написала Rapinets Alina.
Справді, молодці!
Сьогодні у готелі Hilton Kyiv проходить унікальний ЗБС семінар за участю відомого мільтиміліонера, учасника сотні «Форбс» мецената та письменника Гаріка Корогодського.
На події присутні і представники газет «Неділя Закарпатські новини», «Закарпатські оголошення» та сайту zakarpatpost.net.
Дійство вражає. Хоча квитки коштують у межах 15 тисяч гривень, усі вилучені за їх продаж кошти буде передано на благодійність.
Сам п’ятизірковий готель, у якому проходить семінар, входить до мережі кращих у світі, і є просто неймовірним. Дизайн продуманий до найменших деталей.
Стільчики з клинцями, презенти у вигляді пакунків, куди входять дві книги, колода карт і пазли, якісна поліграфія, носки з різними написами, усе екстраординарне і незвичне.
Та й сам Гарік, який прямо в ці хвилини виступає перед присутніми, шокує як своєю зовнішністю, так і стилем, манерами донесення інформації.
Наші журналісти вражені побаченим і відвідують такі семінари, аби передати читачам та рекламодавцям найкращий досвід найвідоміших людей і бути завжди кращими!
Справа зовсім не в Президентові. Він просто приїхав на Закарпаття. Агітаційне турне, робоча поїздка, оглядини області? Називайте, як хочете. Гарант зобов’язаний відвідувати регіони, така в нього робота.
У нас він буває і так вкрай рідко.
Інша справа – реакція місцевих царьків на його персону.
Про скандал на Красному Полі у Хусті, коли Петро Ковчар подякував Порошенку за бідність і як на нього накинулась так звана “Маша Нодь” zakarpatpost.net уже писав.
Інший скандал виник в Ужгороді.
На відео видно, як Президент іде крізь натовп людей у оточенні охорони. Його супроводжує Москаль. Якийсь чоловік намагається вручити Порошенку папірець. Та Москаль зі злістю (добре видно вираз його обличчя, лють), вихоплює його й викидає. Потім щось емоційно каже чоловікові.
У такий благодатний час гріх не вставити і своїх п’ять копійок у скандальну розмову, що розгорілася довкола відбору українського учасника для участі у цьогорічному конкурсі Євробачення, пише газета «Неділя Закарпатські новини».
Хоча мені дуже часто хочеться називати його Єврозбоченням. Не тому, що там погані виконавці і погане шоу – ні! Шоу там справді якісне і професійне. І як би ми не хотіли відмежовуватися від цього глянцу – нічого у нас не вийде. Бо ще ніхто не відмінив формулу «Хліба і видовищ!», відповідно якій живуть усі суспільства. Про хліб говорити не будемо – про нього ми думаємо і говоримо надто часто, а от про видовища варто.
Тож чому збочення? Бо фантазія у багатьох учасників шоу явно має відхилення від норми. Творчість у моєму розумінні стосується того, що ти показуєш глядачеві, з чим ідеш до публіки, яка вимагає отих таки видовищ. Музика, тексти, композиція, аранжування, постановка номера на сцені, світло, підтанцьовка, бек-вокал, новизна в подачі матеріалу, експерименти зі звуком та світлом, з їх цифровою обробкою, пошуки нових засобів та можливостей для передачі свого внутрішнього світу, для демонстрації свого таланту, базованого на ментальності та традиціях своєї нації. Звичайно, артист іде до глядача не тільки з піснею, але й зі своїм тілом, яке теж є об’єктом творчості. Гарна фігура, постава, хода, грація, костюми, ті ж таки зірки на головах, оголеність чи елегантна демонстрація нижньої білизни… Усе це творчість. Але щоб дівчата відрощували бороди, а хлопці – цицьки… Це все від лукавого. Це все бажання привернути до себе увагу будь-якою ціною. Навіть ціною свого здоров’я, навіть спотворюючи власне тіло – витвір Бога. А це не тільки збочення – це ще й гріх.
На Закарпатті дуже модно відпочивати у Європі, возити дітей у Ніредьгазу (Угорщина) в зоопарк і розповідати, що всюди гарно, лише не вдома, пише газета «Неділя Закарпатські новини».
А тим часом в Україні є не менш гарні та якісні розважальні комплекси з атракціями, зоопарками та незабутніми видовищами як для малечі, так і для дорослих.
Журналіст газети «Неділя Закарпатські новини» зробить для читачів екскурсію найбільшим в Україні торгово-розважальним центром, що знаходиться у столиці.
DreamTown відкрили в 2009 році. Загальна площа – 81 тисяча квадратних метрів. Інтер’єр закладу просто дивовижний. Кожен вхід в центр оформлений в стилі найпопулярніших туристичних місць на планеті: Париж, Греція, Голлівуд, Китай, Бразилія. Всього за кілька годин можна здійснити кругосвітню подорож.
Наприклад, у атріумі Голландія можна побувати на автодромі, у атріумі Франція є різноманітні квест-кімнати, де можна поринути у чарівний світ Гаррі Поттера, або в романтику постапокаліпсису з історією про дивного вченого, який хотів врятувати світ. У атріумі Стародавнього світу можна побачити античних героїв, відчути себе зовсім у іншій епосі. У атріумі Китай – створюють незабутню атмосферу дракони та яскраві декорації. З розваг у ТРЦ є ще: льодовий каток, роледром, боулінг, міні-зоопарк «Екзоленд», дитячий розважальний центр Dream Land, тир, більярд, атракціони, лазертаг, екодром і багато іншого.
