Чому закарпатцям варто повчитись від японців
У чому таємниця краси?
По-перше, японці не є м’ясною країною. Частіше там вживають в’ялену рибу. Там немає закарпатського шовдара, бограча, жирних ковбас зі свинини, гурки та інших страв нашої традиційної кухні.
Якщо закарпатки та й взагалі багато жінок у всьому світі борються зі зморшками, прищами, алергічними висипаннями за допомогою кремів та інших косметичних засобів, то японки в цьому випадку приділяють увагу своєму організмові. Вони не заліковують проблемну шкіру, а звертаються в середину. Аналізують, що не так із харчуванням, способом життя, розпорядком дня.
Японці взагалі дуже велику увагу звертають на продукти. Основу раціону складає рис та овочі, тобто продукти, збагачені на амінокислоти та з мінімальним вмістом жиру. Також вони щедро додають в їжу водорості та морепродукти, які багаті на омега-3, йод, вітамін С, протизапальні компоненти. Крім того, японці не п’ють солодкі газовані напої. Там вживають або чисту джерельну воду, або зелені чаї.
І ще один дуже важливий нюанс. Японці ніколи не наїдаються так як наші земляки величезними порціями голубців чи шашлику, аби бути ситими, ще й з’ївши при цьому цілий буханець хліба.
Вони їдять маленькими порціями. При цьому – страв дуже багато, може бути близько тридцяти. Але всі вони подаються на крихітних тарілочках. Загальна маса їжі невелика, але при цьому харчування дуже різноманітне.
Крім того, там не їдять жирного та смаженого. Практично всю їжу мінімально готують на вогні, переважно вживають сирі овочі та фрукти, що дозволяє зберегти всі корисні речовини в їжі.
Специфічне відношення в Японії і до солодощів. Вони їдять дуже мало борошняних виробів і практично не вживають солодкого у традиційному для нас значенні, тобто чогось такого, як закарпатські шутемині, кіфлики та тортики, зате подають красиві і смачні десерти з фруктів, агар-агару та інших корисних і низькокалорійних продуктів. В цілому, японки їдять цукру в три рази менше, ніж наші співвітчизниці.
Тож чи такою вже хорошою є наша закарпатська кухня, якою ми так любимо хвалитися перед гостями?
Може, варто повчитись чогось від японців?
