Для чого на Закарпатті писанки закопують у землю

[Total: 0    Average: 0/5]

З Великоднем пов’язано на Закарпатті стільки прикмет, що майже жодне свято не овіяне стількома ритуалами.

Чи не більше повір’їв у нас пов’язано  із писанками.

Їх також на здоров’я дарували дітям та хворим, а шкаралупу від варених яєць не викидали, а закопували в землю.

«У нас освячують лише очищені яйця, щоб свячена шкаралупа не впала на землю і її не потоптали ногами, – каже Марія Мандюк із Тячівського району. – Писанки у церкву не несуть. Але перед тим, як їх робити, треба посповідатись, помитись, прибрати хату – тобто очистити душу, тіло та житло. Якщо писанки задумані для використання під час магічних обрядів – їх потрібно оздоблювати відповідними символами, які можна малювати лише у певні дні: деякі писались на день сорока святих, деякі на Параскеви, ще якісь – на Мокоші. Завжди це має бути п’ятниця. Є писанки для підвищення потенції у чоловіків. Там має бути зображено багато прямих ліній, вони мають бути коричневі і робити їх треба у четвер, тобто у чоловічий день. П’ятниця – для жінок та дівчат. Є такі писанки, які закопують у землю, щоб добре родила, є такі, які потрібно подарувати дівчині, яка довго не може вийти заміж, є такі, які дарують подружнім парам, у яких немає дітей. Є й спеціальна писанка, яка встановлює контакт між світами. Якщо у людини хтось помер, а вона не встигла щось сказати, має тягар на душі – їй можна подарувати. Але є умова, що ця писанка має бути подарована для неї першою у цьому році. Вранці на Великдень людина йде на цвинтар, кладе писанку на могилу і, говорять, стає легше. А вночі їй присниться покійник».

Коментування вимкнено