Що трапилося на Закарпатті за день? Головні новини та події 29 квітня

[Total: 0    Average: 0/5]

День на Закарпатті був багатим на події.

Як закарпатці святкують Великдень у Чехії? Заробітчанин Юрій Ковач із Виноградова нерідко залишається на Пасху у Празі. Однак працював закарпатець і в інших містах і за майже два десятиліття  виїзду на сезонні роботи добре вивчив традиції західних сусідів.

«Слова Великдень у чехів немає. Там зате є Великоніч. Основна частина цікавих обрядів припадає на понеділок. Що мене найбільше здивувало, так це те, що на Пасху хлопці вербовими прутиками б’ють дівчат  і вони за це їм навіть вдячні,- розповідає zakarpatpost.net  56-річний чоловік. – Вважається, що такі  дії дарують представницям прекрасної половини вроду і здоров’я. За «побиття» дівчата навіть частують парубків вином. Щоправда, таке шоу відбувається найчастіше в селах, у Празі подібного дива я не зустрічав. А ще – в понеділок жінки обливають водою чоловіків».

Любителів випити за кермом зловили у 8 районах області: Тячівському, Іршавському, Міжгірському, Виноградівському, Воловецькому, Хустському, Свалявському, Великоберезнянському районах.

Як повідомили у закарпатській поліції, перший водій попався у селі Ужок. Тут зупинили Меrсеdеs за кермом якого був мешканець Львівщини. Чоловік був з явними озаками алкогольного сп’яніння, але від проходження медосвідування відмовився, через що на нього було складено протокол.

Ще одного водія, тепер ВMW, зловили в Іршаві. Чоловік робив незрозумілі маневри. Місцевий мешканець теж мав ознаки сп’яніння, але відмовився це спростувати. На нього теж склали протокол.

Деколи матері намагаються нав’язати дітям власні думки і псують їм життя. Особливо це погано, коли мова йде про вибір партнера. У такому разі можна зіпсувати людині долю. І не раз траплялися випадки, коли син чи донька слухали матір а потім відчували себе нещасними, пише газета «Неділя Закарпатські новини».

Марія Пилип з Ужгорода сама виховувала сина. З чоловіком розлучилася, коли Андрієві було два роки. Він знайшов іншу, а жінка більше ніколи не вийшла заміж. Головним у житті для неї був син. Вона вважала, що все, що робить – тільки заради нього. Працювала на двох роботах, аби ні в чому не відмовляти дитині, собі мало що купувала, аби тільки син їв найсмачніше, одягався в найкраще.

Деколи вона нагадувала йому про це навіть маленьким. А коли хлопець виріс, закінчив університет, знайшов гідну роботу і вирішив одружитись, змиритися з його вибором жінка не могла.

Жебраки для Ужгорода – не щось нове, вони були в нас давно, навіть чотири століття тому. Виявляється, ця  професія для столиці Закарпаття певною мірою навіть історична, пише газета «Неділя Закарпатські новини».

Як відомо із письмових джерел, перший офіційний жебрак у місті був зареєстрований ще в 1600-х роках. Збереглося навіть його ім’я і місце проживання.

Звали жебрака Іштван, а от прізвище одні пишуть як Робар, інші – як Робак. Жив він на вулиці Духновича.

«У ХVІІ столітті, коли серед десяти вулиць міста вперше згадується і ця, яку називають Вовняною (Духновича). Свою назву вона отримала від знаменитих ужгородських ярмарків, які традиційно, ще в чехословацький період,  проводились саме у цій частині міста», – пояснює Йосип Кобаль у своїй книзі «Ужгород відомий і невідомий». – Проживали тут переважно ремісники, але також і багато міщан дворянського походження. Серед жителів можемо згадати Іштвана Молнара, який служив архітектором при замку, Міхая Косоні – гончара, вдову Папа Добуша, двоє синів якої повинні були служити в замку трубачами, як і колись їхній батько, але, оскільки грати на трубі вони не вміли, то виконували фізичну роботу, і нарешті єдиного офіційно зафіксованого ужгородського жебрака Іштвана Робака».

Закарпатці гамселять своїх дружин мало не до смерті, особливо напідпитку, а вони спочатку звертаються до правоохоронців, а потім пробачають домашніх тиранів… і продовжують жити з ними й далі, ніби нічого й не трапилось, пише газета «Неділя Закарпатські новини».

І такі випадки у області не просто поодинокі, навпаки – їх дуже багато.

Прикриваючи своїх кривдників, жінки передусім виявляють неповагу до себе а також до власних дітей, а своїм нкривдникам дають на майбутнє ще більшу впевненість у тому, що будь-які їхні дії зійдуть їм з рук. Цікаво, чому ж вони не розлучаються з тиранами, адже одного дня вони можуть забити їх до смерті… Невже про це не думають матері, які наражають на небезпеку і власних дітей? Адже якщо чоловік здіймає руку на жінку, він так само може застосувати силу проти синів чи доньок.

Нині закарпатці поливаються. Когось поливають друзі, а когось – небо Традиція дійшла до нас іще з часів Австро-Угорщини. Тоді цього дня дівчат кидали у водойми.

Дехто робить це й зараз. Щоправда, частіше використовують для розваг фонтани, а не річки.

Користується молодь і шприцами, і пластиковою тарою.

Обливати когось або самого себе водою на Великодньому тижні — це стародавні звичай, що пов’язаний з весняним очищенням водою. Цей звичай існує або донедавна існував і в інших европейських народів. Так, серби у Великодню суботу обливавать водою будинки, в яких живуть, вірячи, що цим вони виганяють «нечисту силу». А в першу п’ятницю після Великодніх свят вони обмиваються «омахом» — водою з-під млинового колеса; при цьому вони ще кладуть у воду великоднє яйце і зілля — «милодух» або взагалі квіти. У Боснії в цей день купаються в джерельній воді.

Колись вважалося, якщо в поливальний понеділок хлопці хоча б одну дівчину не облили водою, то це для неї було б ганьбою. Дівчата приходили додому зовсім мокрі.

У цей день навіть якщо в області не дуже тепла погода, це не стає на заваді дітям весело святкувати.

Сьогодні опівночі в Рахівське відділення поліції надійшло повідомлення про те, що в місті Рахів мотоцикл наїхав на людей, а мотоцикліст втік з місця події.

Прибувши на місце пригоди, слідчо-оперативна група встановила, що трагедія сталася близько 23.20 години 28 квітня на вулиці Буркут у місті Рахів.

20-річний місцевий житель, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, сів за кермо незареєстрованого мотоцикла марки “Soul”. Його попросив покататись 14-річний місцевий хлопець, який навчається та проживає в столиці, а на свята приїхав погостювати до рідних.

Дорогою мотоцикліст не впорався з керуванням і з’їхав на узбіччя, де скоїв наїзд на хлопця з дівчиною, які стояли обабіч дороги.  Від удару неповнолітній пасажир, який був без захисного шолома, злетів із мотоцикла й внаслідок падіння на землю зазнав смертельних тілесних ушкоджень.

Від отриманих травм потерпілий помер у реанімації Рахівської лікарні. В лікарні також опинилися з травмами різного ступеня тяжкості 14-річна дівчина й 19-річний хлопець, на яких наїхав мотоцикл.

Сам мотоцикліст серйозних тілесних ушкоджень не отримав. З місця події він втік.

Півники сибірські ще називають ірисами. Побачити їх можна і на міських газонах, і на подвір’ях багатьох краян. Але більшість із них культивовані і висаджені штучно.

У природних умовах найбільше червонокнижної рослини можна побачити на славнозвісній Долині нарцисів.

В Ужгороді сибірські павники можна побачити на багатьох вулицях, у тому числі – в самому серці міста – неподалік філармонії.

Цікаво, що півників існує  близько 200-300 видів. Поширені вони здебільшого в Європі, Північній Америці, Азії, Північній Африці. Ефірні олії з них використовуються для виробництва парфумів.

Учора “пополивла” Петефі на новому переході, а нині – інші вулиці. В Ужгороді після дощу води багато не лише в Ужі, але й на деяких вулицях.

Усього за декількасот метрів від центру щоразу після опадів велетенські калюжі перетворюються на озера на вулицях Конопляній, Лєрмонтова та деяких інших.

Здається, що це – не транспортні артерії столиці Закарпаття, а смуга перепон у далекому гірському селі.

Ні пройти, ні проїхати там не можна. Автомобілі до половини коліс опиняються у воді.

Водії кажуть, що краще пересідати на човни у піріод дощів.

Після дощу в Ужгороді почався рясний “рожевий снігопад”.

У сакуровій столиці України пелюстки японських вишень осипаються.

Квіткова краса навіть зараз надихає.

Видовище неймовірне.

Вигляд казкового міста вражає. Ще кілька днів тому буяли дерева, а тепер укрита рожевим квітом земля.

Квіти і на траві, і на тротуарах, і на пам’ятниках, і на автомобілях.

Зараз фотосесії стали трохи інакшими. Ужгородці та туристи вже не зривають гілки дерев, а лягають поміж пелюсток.

Навіть після закінчення цвітіння сакури надихають та привертають увагу.

А тим часом у місті цвітуть каштани, бузок, адамове дерево, гліцинія та багато інших рослин.

Протягом минулих двох днів на Закарпатті випало 50 міліметрів опадів, що становить півмісячну норму дощів. Однак через тривалу відсутність опадів у попередній період річки й земля прийняли надлишок вологи без ексцесів.

Про це повідомляє прес-служба Закарпатської ОДА.

Підняття води відбулося в межах корінних берегів без виходу води на заплаву й підтоплень сільгоспугідь чи дворогосподарств. У окремих локальних випадках на Іршавщині та Виноградівщині зафіксовані грози з градом, які не завдали шкоди сільському господарству та інфраструктурі.

Інтенсивні дощі частково змили сніг на високогір’ї, однак на висоті понад 1200 метрів гори на 70 відсотків усе ще вкриті снігом. Загрози сходження лавин минули, утім на хребтах можливі снігові зсуви та обвали карнизів. Засніжені гори віддаватимуть Тисі воду ще протягом місяця.

У цьому році вперше за довгий час, кажуть, що більше 30 років, на Закарпатті освячували паски в дощ. Великдень у нас цьогоріч мокрий. І вчора, і нині – опади.

При чому – майже на всій території області. У деяких куточках області нині очікуються навіть грози.

А тим часом рівень води в річках стрімко піднімається.

Утім підтоплень не очікується, хоча синоптики прогнозують весь тиждень опади.

zakarpatpost.net

Коментування вимкнено