Що трапилося на Закарпатті за день? Головні новини та події 8 травня
День на Закарпатті був багатим на події.
Чи обов’язково травникам, які лікували зіллям, було читати якісь тексти перед тим, як дати випити відвар людині? Нині фітотерапія вже є офіційним напрямком медицини, тож можна говорити про її ефективність.
Про це у прес-центрі газети «Неділя Закарпатські новини» розповів етнограф, дослідник демонології і народної магії Закарпаття Василь КОРОЛЬ.
– Трави були чи не єдиними доступним медичним засобом для наших предків. Ліки тоді не виготовлялися, аптек не було. Разом з тим, залежно від регіону Закарпаття (низинний район, передгір’я або високогір’я) регулювався навіть час збору лікарських рослин. Він міг бути на Трійцю, на Івана Купала, на Петра. Також варіювалося, які саме трави збирали. Звісно, тоді люди раціональні методи поєднували з ірраціональними, начиткою замовлянь. Часто певним рослинам чи їхнім духам-опікунам, які жили в тому просторі, приносили певні дари. Наприклад, гуцули вірили, що найкращий барвінок, який зривали на вінок молодій, ріс в городцях лісних (духів дівчат, жіночих демонічних персонажів). Тому їм, аби задобрити їх і взяти барвінок, приносили дари (приміром хліб), ніби в обмін за те, що люди брали трави і використовували їх. Подібне спостерігалося і при зборі цілющих рослин. При зборі трав намагалися не повністю вичищувати поляну чи ліс від певних трав, а брати по кілька штук і залишати, щоб було і на наступний рік.
Ми ніколи раніше не знали, що в нашого брата Івана десь у далекому Сибіру є дитина. Як не знали ми і про те, що він регулярно надсилав цій дитині гроші. Про це він на п’яну лавку якось обмовився своєму другові
Начебто та дівчина завагітніла від нього. Але вона виявилася дуже порядною. Коли почула, що Василь все ж таки одружився, то не стала зчиняти скандал, а погодилася,що він їй потихеньку буде платити щось на зразок аліментів на дитину. А вона нікому не обмовиться про те, що тут, у Сибіру, у нього росте син. Отаку от історію розчулено розповів Василь своєму другові, пише популярна на Закарпатті газета «ПОРАДИ».
Але шила у мішку не втаїш. Василь все життя ходив на заробітки. Із тою Настею він познайомився на якомусь вокзалі. А потім вона запросила його до себе додому. Василь тоді був ще не одружений. Ну то й переспали вони кілька разів.
На Тячівщині чоловік зловив і утримував у неналежних умовах косулю. На щастя, тварину виявили і випустили.
Про подію пише tyachivnews.in.ua.
Цитуємо текст без змін:
“В одному з дворогосподарств смт Буштино на Тячівщині, голова Буштинського ТМО Рустам Артем‘їв та небайдужі жителі селища знайшли… косулю, – йдеться в дописі. –
Псевдомисливець Василь Ілляш спіймавши косулю браконьєрським методом утримував її в нелюдських умовах. От через таких браконьєрів, які недотримуються правил полювання і гине наша фауна. Згаданий житель селища зі слів мешканців та мисливців Буштина неодноразово займається браконьєрством та недотримується правил сезону полювання. Косулю відпустили на волю!”
Якщо ужгородські лебеді відомі вже на всю Україну, то в інших куточках області теж є свої білопері красені, але про них знають менше.
Наразі у відомих із Кірпічки лебедя-Тата та Леді Гаги також мають вилупитися малята. А от на Тячівщині пара вивела 7 пташенят.
Вони ще зовсім крихітні і з’явилися на світ лише нещодавно, за ними пильно стежать уважні батьки.
В Ужгороді цвіте вейгела.
Цвітуть вони ніжним рожевим квітом і їхньою батьківщиноює Японія.
Рослину названо на честь німецького професора хімії, фармації та ботаніки Христіана Еренфріда фон Вайгеля.
Квіти цього куща великі, трубчаті, а гама кольорів вражає різноманітністю – від білого до темно-червоного.
Вейгела квітнула у садах у Британії ще в другій половині ХІХ століття. А потрапила вона до туди з Китаю завдяки британському колекціонеру Роберту Форчуну. Він був вражений її чудовим цвітінням у приморських містах південних провінцій Китаю.
Соцмережі завалені фотографіями засніжених Карпат.
Люди жартують, що йдуть сидити картоплю у сніг, інші пишуть, що засмагатимуть у кучугурах.
Хтось запитує, чи це малий льодовиковий період насувається, а хтось – чи буде літо взагалі.
«Минулого року на ринку я купила кілька кущів лютиків і посадила їх на клумбі перед хатою. Але жодна квітка не прижилася. Спочатку рослини зів’яли, а потім і зовсім висохли. В чому причина?» – запитує в газети «Господарські поради» Ніна Горшкова.
Відповісти на питання читачки видання попросило квітникарку зі стажем Марту Кость.
– Лютики легко приживаються і добре ростуть, у тому числі на клумбах. Однак ці квіти люблять легкий і пухкий ґрунт, з пористою структурою, як у лісі, до того ж поживний, – пояснила пані Марта. – Якщо ґрунт важкий, чорнозем чи суглинок, бажано з осені його підготувати, розмішавши на місці майбутнього посіву чи висадки лютиків з дрібненькою тирсою (1:10). На весну тирса перепріє і ґрунт буде спушений, збагачений киснем, що саме й треба для цих квітів. З цією ж метою підійде і глиця хвойних дерев.
Під час ліквідації пожежі, чопські вогнеборці виявили тіло літньої жінки
07 квітня о 17:04 до Служби порятунку “101” повідомили про пожежу в багатоквартирному житловому будинку, що в м. Чоп на вул. Миру. Осередком загорання стало помешкання на третьому поверсі міської п’ятиповерхівки. Про те, що з квартири йде дим, повідомили стурбовані сусіди.
Про це повідомляє УДСНС в Закарпатській області.
До місця події поспішили бійці ДСНС 7-ї державної пожежно-рятувальної частини м. Чоп На час прибуття рятувальників, квартира була вщент заповнена димом. Під час гасіння всередині оселі бійці ДСНС виявили тіло людини. Пізніше з’ясувалося, що це 70-річна бабця, яка мешкала разом з онуком. Останній, на момент трагедії, був на роботі. Зі слів рідних, старенька, через вади здоров’я, була прикута до ліжка, але любила закурити. Очевидно черговий недопалок і забрав людське життя. Правда, остаточну причину та інші деталі справи з’ясовують правоохоронці.
О 17:15 пожежу було локалізовано, а через 10 хвилин повністю ліквідовано. Усього на пожежі працювало 4 вогнеборці та автоцистерна.
Вогнем знищено диван та постільні речі, а також закопчені стіни кімнати.
Така незвична атракція в Подобовці з’явилась майже вісім років тому. Власниця закладу розповідає, заводити стільки котів не планували – спочатку їх було кілька. З часом назбиралося 19 пухнастих, – так господарі рятували викинутих нікому не потрібних тварин. Зробили кілька екскурсій для місцевих школярів, показали невеликий притулок і несподівано стали популярними! Діти розповіли про побачене батькам, вони почали зносити котів і кошенят із найближчих сіл.
Сьогодні у готелі мешкає більше сотні пухнастих – кожен має їм’я та увагу, пише kanalsirius.
Чотирилапі мають свої будиночки всередині закладу, на подвір’ї – подушечки, і вільно розгулюють по території біля ресторану. Навіть у ліс виходять. У сам заклад теж пробираються, адже за допомогою спеціальних ходів можуть вільно пересуватися будівлею. Наталія Дмитренко тут вже не вперше – щороку приїжджають з друзями з Києва не просто відпочивати, а з корисною справою – збирають залишене туристами сміття. Розповідає – після важкого робочого дня, хвостаті – найкращі антидепресанти.
Підтримати котячий притулок можуть усі охочі купивши, наприклад, за 15 гривень комбінований корм для котів і погодувавши тварин. Щоправда, робити це в ресторані заборонено. У планах Інни створити на території закладу проект “Кoтів хутір” – такий собі будинок-музей для туристів, яких саме пухнатики приваблюють сюди найбільше. Обіцяє багато фотозон та креативних цікавинок.
Мукачівців та гостей міста очікують 20 днів фестивалів, художніх пленерів, спортивних турнірів та концертів. 10-го травня у місті розпочинається грандіозне святкування 1123-ї річниці. Тритижневий святковий марафон стартує дводенним фестивалем «Смарагдові витоки». Основними локаціями заходів будуть центральна площа Кирила і Мефодія, замок Паланок та парк Перемога.
Серед найцікавіших подій — міжнародний день музеїв у Паланку та творчий молодіжний фестиваль Арт-вікенд, обидва відбудуться 18-го травня, повідомляє kanalsirius.tv
У п’ятницю 24-го на центральній площі – святковий концерт, початок о 17-й. А у, власне, день міста, який відзначають 22-го травня до Мукачева приїдуть духові оркестри з Ужгорода, Львова та Чернігова. Організатори кажуть: музиканти влаштують справжній музичний «батл»!
Кілька днів поспіль Закарпаття лихоманить: авіарейси «Ужгород-Київ», які тільки нещодавно запустили, знову під загрозою закриття.
На щоп’ятничний і поки що єдиний рейс квитки наразі не продають. У компанії «Мотор-Січ», яка обслуговує рейс, нібито заявили про припинення польотів через їхню збитковість.
В Ужгородському аеропорту переконують, що рейс не скасовують, а продаж квитків призупинили тимчасово, до узгодження домовленостей про запровадження щоденних польотів, пише УНІАН.
Ба більше: міністр інфраструктури Омелян на своїй сторінці в мережі Фейсбук вкрай гостро відреагував на інформацію про припинення рейсів і заявив: «закарпатська зрада» скасовується. Ситуація з Ужгородським аеропортом – довготривала, багато й часто обговорювана і… безперспективна тема.
Та що відбувається насправді?
І які перспективи в того горезвісного рейсу та летовища? Власне, ситуація з Ужгородським аеропортом – довготривала, багато й часто обговорювана і… безперспективна тема. З одного боку, з огляду на Донбас і постійні звинувачення Закарпаття в нібито сепаратистських настроях (руки би повідривала тому, хто таке пише), питання оперативного й постійного зв’язку найзахіднішого регіону з центром – мегаактуальне!
З іншого боку, про яку постійність може йти мова, якщо рейс «Ужгород-Київ» здійснюється лише раз на тиждень – у п’ятницю. І летить так «зручно», що словами не описати: о 10 ранку вилітає з Києва і о 13.00 тільки (!) прибуває до Ужгорода. Пасажирам пропонують трішки «посидіти» у Львові. Та і це ще квіточки. Адже назад, до столиці, літак вилітає у той же день о 14.00 і прибуває… о 19.10!
