Що трапилося на Закарпатті за день? Головні новини та події 26 травня
День на Закарпатті був багатим на події.
Що роблять закарпатці у центрі Києва?
Чому зараз в Україні бум всього індійського? Чим людей не задовольняє традиційна релігія? Чому зараз Хрещатик перетворився на представництво Крішни?
Нині столиця святкує День міста.
З нагоди свята вже другий день тривають святкові заходи. Їх дуже багато і всі вони проводяться надзвичайно масштабно.
Побував на Дні народження Києва і журналіст газети «Неділя Закарпатські новини».
Там він побачив і наших земляків.
Особливо багато їх нині на Хрещатику, де саме в ці хвилини проходить ведичне свято Ратха-ятра.
Там представники Київського храму Крішни організували гуляння, встановили просто неба колісницю із матерії майже вісім метрів у висоту. Прикрашено її яскравими стрічками, намистом, дзвіночками, гірляндами з квітів і фруктів, які під час ходи міг отримати на згадку кожен бажаючий.
Чи знаєте ви, що щороку в світі виготовляється 5 трильйонів поліетиленових пакетів, 160 тисяч використовується щосекунди, а період їхнього розпаду триває тисячу років.
А чи чули ви, що вторинній обробці піддаються всього 1-3 відсотки пакетів? При цьому коли вони починають розпадатися, отруюють рослини. А ще через них щорічно гине 1 млн птахів, 100 тисяч морських тварин і 300 тис. тонн сміття в пакетах скидаються в Світовий океан. При цьому тварини часто з’їдають їх, плутаючи з їжею, заплутуються в них і помирають.
На сьогодні у більш ніж 40 країн світу заборонено або обмежено продаж і використання поліетиленових пакетів. На Закарпатті ця проблема також особливо гостра. Адже скільки їх у лісах, у ріках та гірських джерелах.
Це серйозно впливає на екологічну ситуацію та забруднює довкілля.
Тому сьогодні в Києві під міською державною адміністрацією відбувся екологічний флешмоб «Марш кульків».
Волонтери-екозахисники показали, як надмірне використання поліетилену шкодить усьому живому на планеті, у тому числі людям і закликали відмовитися від використання целофану на користь паперових пакетів чи торбинок.
Учасником акції став і журналіст газети «Неділя Закарпатські новини».
Маленький хлопчик з великою душею відмовився від шкільних перекусів, тільки б ситим був його улюбленець
Іноді люди мають чому повчитись у тварин. І не дарма собака вважається взірцем вірності, адже він справді відданий господарю до останнього подиху і ніколи не зрікається його, пише газета «Неділя Закарпатські новини».
На жаль, цього не можна сказати про людей.
Дехто не просто викидає своїх чотирилапих друзів на вулицю, як непотріб, але й намагається позбавити їх життя.
Цю історію газеті «Неділя Закарпатські новини» розповіла ужгородка Світлана Томишин. Жінка стала свідком людської жорстокості і в той же час безмежної любові.
Хотдог був простим безпородним собакою. Середніх розмірів пес, величиною приблизно, як вівчарка, може трохи менший… лежав на зупинці і дивився на перехожих сумними очима. Щоразу, коли під’їжджала маршрутка, він піднімався і біг до автобуса у надії, що з нього вийде хтось дуже дорогий серцю. Чорний чотирилапий уважно спостерігав за кожним пасажиром, що виходив на зупинці, і переконавшись, що до нього ніхто не йде, ніхто не кличе, та й знайомих рис між людьми немає, знову, опустивши очі до землі, йшов лягати на холодну бруківку.
Знайшла баба Анця на столі на кухні газету «Неділя Закарпатські новини». Думає собі:
«Син лем ісю новинку й читат, невістка тоже, уже й онучка ся підключила. Попозераю і я, што там пишут».
Бачить, а там матеріал про користь плавання, про те, що вода допомагає скинути зайву вагу.
Зраділа стара, миттєво осінила її думка про те, що нарешті зможе повернути молодість і буде в неї ідеальна фігура.
«Типир наконєц буду і я файна, спласне ми гузиця, що в маршрутці вже ся на два сідєнія не вміщат, жир ся потопит на череві, ги кой солонина у лабоші, цьицьки в ня станут пружні, як у дівки, бо вже ми до кулін повисли, та й лице в ня як мальовноє яйце стане – молодоє і гладкоє. Буду в басейн у вароші ходити!» – вирішила вона.
Але що робити, купальника в неї немає… обійшла в Ужгороді всі магазини, такий розмір не продається. І тут одна продавчиня дала їй пораду
«Купіть два і зшийте з нього один!»
Так стара і зробила.
Сидить дома, майструє. Побачив її за роботою дід і спитав, що вона робить і для чого.
«Не видиш, рукодєльнічаю. Шиттьом рішилам ся заняти. Купальник си шию. Плавати буду ходити», – поділась вона радістю.
Інцидент стався в смт Солотвино, коли офіцер оперативно-розшукового підрозділу Західного регіонального управління повертався зі служби додому. До нього під’їхав автомобіль марки Chevrolet з номерами української реєстрації, і звідти вийшли троє зловмисників.
“Двоє з них, погрожуючи прикордоннику, намагалися застосувати фізичну силу і використовували щодо охоронця кордону газовий балончик сльозоточивої та дратівної дії. Прикордонник, з метою самозахисту, зробив попереджувальний постріл з пристрою для відстрілу гумових куль, після чого нападники втекли. У офіцера медики діагностували опіки слизових оболонок очей”, – йдеться в повідомленні.
Випадок трапився в Хусті на вулиці Івана Франка.
24 травня двоє молодиків із села Бороняво – два брати Клованичі (таке прізвище озвучують коментатори в соцмережі) йдучи вулицею, вирішили використати силу не за призначенням і поламали молоді дерева.
Запис із камер спостереження небайжужі хустяни оприлюднили у Фейсбуці. І це дало свої результати. Винних невдовзі знайшли правоохоронці.
Ось, що написав Igor Dozortsev:
“Цей ПРИДУРОК з сел.Боронява ламав сакури по вул.Франка у Хусті!Окрему подяку хочу висловити працівникам хустського карного розшуку Подгорняк М.М. Антал В.В. Вавричин Д.С. за оперативну роботу. Дана особа визнала вину повністю!”
На жаль, далеко не кожна дитина має родину. В інтернати та дитбудинки Закарпаття постійно потрапляють як малюки, яких покинули одразу після народження, так і ті, хто залишився без батьківського піклування через життєві обставини.
Тож як живеться сиротам та соціальним сиротам – тим, хто не має кому сказати слово «мама», тим, кого називають «нічийними», тим, хто живе в оточенні нехай і чуйних, але чужих людей?
Про це та інше під час наших «Недільних бесід» у прес-центрі газети «Неділя Закарпатські новини» ми говорили з головним лікарем Свалявського обласного Будинку дитини Володимиром БЕЙРЕШОМ.
– Як сталося так, що ви очолили дитбудинок?
– Я – дитячий анестезіолог, працював у обласній дитячій лікарні, паралельно – медичним представником фармакологічної компанії. То був 2012 рік. Обласне управління охорони здоров’я очолював тоді Роман Шніцер. Він мені і запропонував посаду директора обласного Будинку дитини в місті Сваляві. Якщо чесно, мені, дитячому анестезіологу, не хотілося так кардинально міняти спеціалізацію, але я розумів, що коли такі пропозиції робляться, рішення треба приймати одразу. Для роздумів мав хвилин 10. Тож я погодився.
Наближається сезон відпусток, і багато хто влітку планує поїхати на море. Тож де найкраще відпочити, як отримати при цьому лише позитивні враження та ще й вкластися в суму, яку планується витратити на поїздку? Саме це і з’ясовувала газета «Неділя Закарпатські новини».
Закарпаття
Для тих, хто не хоче на море, Закарпаття пропонує також дуже широкий спектр літніх розваг та приємного проведення часу. Вдома можна і просто поніжитись на березі гірської річки чи озера. І піти в ліс по гриби чи ягоди, і влаштувати пікнік на природі, і попити мінеральної води.
Кому до снаги гори, можна здійснити сходження на одну з вершин. Тим більше що навіть найвища гора України Говерла знаходиться на території області.
Крім того, у нас є багато санаторіїв, де можна чудово оздоровитись. Це – передусім Свалявський район та Шаян Хустського. Але не тільки.
Для прикладу, доба перебування у оздоровниці «Сонячне Закарпаття» коштує від 440 гривень, у «Шаяні» – від 625 гривень, у «Карпатії» – від 1180 гривень, у «Поляні» – від 456 гривень.
Полуниця – одна з родзинок Закарпаття. Її продають у всій Україні.
У Києві, наприклад, коштує кілограм соковитих вітамінів 60 гривень. При цьому, продавці саме закарпатську нахвалюють по-особливому і навіть з гордістю кажуть покупцям, що вона з Закарпаття.
У нас же після паводку вартість ягід підвищилась. Далося взнаки те, що на Виноградівщині та Іршавщині, які є основними постачальниками полуниці, урожай підтопив паводок.
В Ужгороді на Корятовича, наприклад, кілограм коштує 45 гривень. При цьому ягоди гарні, відбірні. А на ринку “Білочка”, по 40 гривень продають неякісну. При цьому вибрати ягоди продавчиня не дала.
Тим часом на кілька днів раніше полуницю можна було вже купити і по 35, і навіть по 28 гривень.
Сміття в Ужі – проблема не сьогоднішня.
Щоразу велика вода приносить з собою пластиковий килим. Біля опор мосту Масарика наразі можна помітити подарунки від мешканців Великоберезнянського, Перечинського та Ужгородського районів.
Відходи, скинуті у воду, вже кілька днів “милують очі” закарпатців.
От потім і не потрібно дивуватися, що природа мститься. Забруднення лісів та водойм, постійні вирубки, зневажливе ставлення до довкілля і призводять потім до паводків.
Хоч декому здається, що зв’язку немає.
Утім, нічого безслідно в житті не зникає і завжди працює закон бумерангу.
Тільки чомусь “грішать” проти природи найчастіше ті, хто проживає в гірській місцевості, а страждають мешканці низинних районів.
