Для чого Ужгороду відеонагляд, міста-побратими та будівлі, що роками не ремонтуються
Кожному з нас хочеться жити в краї, що розвивається, процвітає, де приємно і затишно, куди можна запросити гостей. Адже закарпатці – люди як-не-як дуже гостинні. Туристам у нас радіють по-особливому. Шкода тільки, що їх у області не так уже й багато. Але чому? Чому й самі закарпатці змушені не насолоджуватися унікальною природою вдома та працювати на благо рідного краю, а заробляти гроші на чужині далеко від рідних та друзів?
Почнемо з Ужгорода. Це ж головне місто області, тому туристів тут, хто б що не казав, а таки найбільше. Але чи все в нас ідеально? На жаль, ні.
Наприклад, зовсім не приваблює погляди «Корона» у центрі міста. Багаторічний довгобуд, обтягнутий страшним тентом, зараз взагалі простоює. Власники пересварилися, але від цього ужгородцям не краще, бо роботи взагалі призупинено. А поруч із будівлею площа Театральна-Фенцика (разом з філармонією), яка є серцем міста, але теж уже давно потребує ремонту. Корзо з викривленою бруківкою і поламаними від віку решітками для зливневої каналізації не просто виглядає потворно, але й стає причиною нещасть. Через отвори часто травмуються перехожі. Особливо діти.
Так само «Україна» на площі Кирила і Мефодія, яка мала стати сучасним торгово-розважальним комплексом, завмерла у часі. Нещодавно звідти вивезли кран, що свідчить про те, що найближчим часом будівництво, скоріш за все, не відновиться. А сама площа зараз не просто в жахливому, а в катастрофічному стані. Тротуарна плитка розбита, на клумбах такі зарості, що в них живуть щури.
Звісно, обидва об’єкти приватні. Мерія змусити власників щось робити не в змозі, але в компетенції влади звернутися до господарів. І якщо вони не мають коштів для того, аби привести споруди та прилеглу територію (як передбачалося в угоді раніше) до ладу, то можна знайти інші важелі впливу на них, зокрема, юридично спонукати перепродати ці об’єкти. Адже є люди, які б завершили багатостраждальне будівництво і подарували місту чудові сучасні споруди.
Інше питання – відеонагляд. Щороку на нього виділяються великі гроші, а коли приходить біда, стає очевидно, що вони викидаються на вітер. Згадаймо, скільки лавиць, дерев поламали в Ужгороді, скільки разів розбивали фотозону «Я люблю Ужгород»! І при цьому винних жодного разу не знайшли і не покарали. Камери поганої якості. Розставлені не там, де треба. Тоді виникає питання. Для чого на їхнє утримання взагалі виділяти якісь кошти? Вони що… для краси? Елемент декору?
Місту потрібна сучасна система старт-сіті. У багатьох не лише обласних, але й райцентрах України наразі впроваджуються програми «Безпечне місто», де весь відеонагляд закуповується за грантові кошти. Ці міста виграли конкурси, які проводить ЄС. Перераховувати всі населені пункти немає потреби, бо їх дуже багато.
У нас же дуже люблять хвалитися містами-побратимами. І це стосується не лише Ужгорода, але й інших закарпатських міст. Тож для чого нам міста-побратими в Угорщині, Чехії, Польщі, Словаччині, Німеччині, якщо вся суть співпраці полягає у поїздках наших чиновників у Європу і спільному фотографуванні з партнерами? Що дала ця співпраця для блага міста? Скільки проектів з іноземними інвестиціями було реалізовано? Принаймні таких, аби громада відчула їхню користь?
Важко назвати хоча б один. А для прикладу, навіть маленький Хуст свого часу виграв чесько-польський грант на придбання міської сцени та реконструкцію парку відпочинку. В Ужгорода ж можливостей набагато більше.
Утім чиновникам лінь писати проекти. А може вони просто не вміють це робити? Хоча навчитись можна всього, було б бажання. І не просто можна, а необхідно, бо містяни мають бачити реальну роботу тих, хто представляє їхні інтереси.
Тож на втілення в життя цікавих ідей інвесторів знайти можна. Крім того, грантові конкурси проводяться постійно.
Але в нас більше люблять відгороджуватися від справ відмовками, що немає грошей. Це – неправда. Гроші є, а якщо навіть немає, їх повинен уміти знайти успішний керівник.
Ужгород потрібно розвивати. І стосується це передусім влади. Добре, що зробили набережну, добре, що приводять до ладу Петефі. Але таким має бути весь Ужгород. Ні, він давно мав бути таким. І якщо чинна міська влада для цього справді докладає зусиль, то всі попередні здебільшого займалися лише популізмом і більш майже нічого не робили.
