Пришити коням крила? Чому Закарпаття не вміє приваблювати у свій край туристів
Коні з крилами, аквапарки, неперевершена їжа, привітні люди, маса фонтанів та пам’яток архітектури, дельфінарій, п’ятизіркові готелі… саме так гостей зустрічає перлина біля Чорного моря
- Більше цікавих новин читайте у газеті «Неділя Закарпатські новини»! Купуйте газету у кіосках Закарпаття!
Закарпатські політики, які рвуться до депутатства, до керівних посад нав’язали людям стереотип, що наш край – туристичний регіон. Звичайно, слова гарні, і так справді могло би бути, якби вони самі для цього хоч щось робили.
Але насправді все далеко не так. Чому? У цьому і розбиралася газета «Неділя Закарпатські новини».
Ми продовжуємо подорожувати містами України. Які так само позиціонують себе, як осередки туризму. Цього разу наш журналіст завітав до Одеси.
Чим там на пляжах розважають людей? Атракцій стільки, що очі розбігаються! Адреналіну від них вистачить на багато років уперед. Це вам не Боздоський парк в Ужгороді… навіть не мукачівський «Перемога», який хоч і зроблено гарно, але у плані розваг явно програє одеським. Про порожній хустський парк навіть смішно згадувати. Там можна хіба що прогулятися алеями, а от атракцій немає, можна сказати, зовсім.
Також на узбережжях працює багато аніматорів або, для прикладу, можна покататися, пофотографуватися на крилатому коні, розмальованому сердечками. Ні. Це не міфічні Пегаси, вони не літають, але це лише додає їм шарму!
Коней там взагалі багато… і малих, і великих, і поні. Але ж у нас їх теж достатньо. Але для туризму їх зовсім не використовують. Хіба що гості відкривають роти, коли бачать, як на возі з металом проїжджають Ужгородом роми.
А в Одесі коні гарні, вимиті, причепурені, розмальовані. Такого граційного красеня хочеться хоча б погладити. Малеча ж просто у захваті! І вони не десь на відшибі за містом, а в самісінькому серці Одеси – на легендарній Дерибасівській! І ніхто не каже, що тваринам там не місце! Одесити заробляють на всьому, на чому лише можна – і це правильно!
А які там океанарії, з якими рибами! А дельфінарій! А справжні аквапарки! Нам до цього дуже далеко, хоча ресурси маємо просто фантастичні!
Взяти хоча б реабілітаційний центр бурих ведмедів. У нас же до них у Синевирі навіть під’їхати не можна, там немає нормального місця для паркування. При розумному підході цей центр можна було би перетворити на ще популярніше місце для гостей.
Загалом на Міжгірщині інфраструктура розвинена вкрай слабо, але про це – іншим разом.
Варто згадати і про ужгородський диво-поїзд, який декого почав дратувати, навіть довелося змінити йому маршрут. А в Одесі таких поїздів багато, вони курсують усім містом, вони яскраві, відкриті і головне – абсолютно нікому не заважають. Навпаки, одесити ними пишаються! Загалом вони вміють любити своє місто і є його патріотами.
Далі буде…
Ми любимо свій край і хочемо, аби Закарпаття процвітало, аби люди були успішними, аби поверталися додому і заробляли гідно.
Але для цього нам треба вчитись в інших… і не просто вчитись, а робити все краще за них. Тільки так ми зможемо не лише привабити, але й утримати гостей, тобто вони повертатимуться сюди знову і знову.
