Як катували закарпатців на середньовічному «детекторі брехні»
Сьогодні поліграф є цілком безпечним пристроєм, за допомогою якого можна дізнатися багато цінної інформації про людину, передусім – про те, чи говорить вона правду. Щось подібне було і в минулі часи, щоправда, тоді детектор «працював» зовсім за іншим принципом, а свідчення «вибивали» з людей за допомогою тортур, пише газета «Неділя Закарпатські новини».
- Більше цікавих новин читайте у газеті «Неділя Закарпатські новини»! Купуйте газету у кіосках Закарпаття!
Передусім варто наголосити, що застосовувалися подібні методи зовсім не до босоркань, із якими нібито інтенсивно боролися у Європі. Набагато більшу загрозу для правлячого класу становили ті, хто виступав проти режиму і прагнув змін. От саме таких опришків, народних месників та любителів правди і найчастіше мордували.
Іншою помилкою є вважати, що в Середньовіччя на Закарпатті інтенсивно полювали на жінок-зрадниць. Вони для австро-угорських монархів були зовсім нецікавими, їх більше бентежила власна непохитність влади. Тим більше що в ті часи було багато повстань та державних заговорів, а закарпатців нерідко втягали у ті міжусобиці.
Отже, повернемось до старовинного «детектора брехні». «Крісло допитів» широко застосовували в центральній Європі аж до 1846 року. «Крісла» були різних форм і розмірів, суцільно вкриті голками, з пристосуваннями для болючої фіксації жертви і навіть із залізними сидіннями, які в разі потреби можна було розжарити. Оголеного в’язня садили на крісло в такій позі, що при найменшому русі в тіло впивалися шипи. Зазвичай катування розтягувалося на кілька тижнів. Кати часом посилювали муки жертви, протикаючи її долоні, застосовуючи щипці та інші знаряддя тортур.
«Стілець» в Ужгороді повністю відтворено за репродукціями старовинних малюнків.
Повний матеріал читайте тільки у газеті «Неділя Закарпатські новини».
У продажу від 9 серпня.
