Зроби шубу з себе! В Ужгороді пройшов марш захисту тварин. ФОТО. ВІДЕО

“У Інтернеті побачила інформацію, що викинули сембернара. Собака була в поганому стані, її потрібно було забирати. Я взяла спочатку на перетримку. Утім це був не сембернар, а московська сторожова. Потім вона залишилась. Зараз уже третій рік, як вона живе у мене.

• Більше цікавих новин читай у газеті «Неділя Закарпатські новини»! Купуй газету у кіосках Закарпаття!

Їй, скоріш за все, близько семи років. Думаю, попередній господар її викинув через те, що не приносила йому прибутку. Багато хто бере собак тільки для того, щоб на них потім заробляти. У мене вона не для того, а для душі. Сама я кінолог, тварин не експлуатую.

Знайомство було важким. Собака від мене дуже боялася, не підходила, не хотіла їсти. Я назвала її Джулі. Крім неї маю німецьку вівчарку, також дівчинку. Її звати Лана. Вона страшенно розумна, натренована, прийняла новеньку добре. Вони подружилися одразу. Загалом із іншими собаками вівчарка не конфліктує ніколи.  Джулі вона пустила на свою територію і дотепер живутьб мирно”, – розповіла ужгородка Анна Зубрєва.

Таких викинутих напризволяще собак, якою була Джулі, на жаль, дуже багато. Шкода, що не кожній так пощастить і не кожна потім знаходить родину, не кожну вдається виявити волонтерам. Скільки нещасних собак щороку гине через недобросовісних господарів! І не лише собак, але й котів…

• Стережіться! До Ужгорода їде Остап Бендер! Стало відомо, навіщо

Сьогодні в Ужгороді пройшов масштабний марш захисту тварин. До ужгородців долучилися активісти з Мукачева, Берегова та Сваляви.

Марш пройшов із 11 головними вимогами:
1. Заборона використання тварин у цирках і дельфінаріях.
2. Заборона експлуатації тварин для жебракування і фотопослуг.
3. Заборона створення і функціонування притравочних станцій.
4. Відмова від використання живих тварин для експериментів та ін.
5. Розвиток реабілітації тварин і центрів утримання тварин, що постраждали від людини та її діяльності.
6. Заборона хутрових ферм;
7. Сприяння припиненню діяльності живодерів-догхантерів.
8. Припинення програм масового вбивства безпритульних тварин у містах України.
9. Внесення диких тварин природного ареалу України, що знаходяться на межі зникнення, до Червоної книги України.
10. Чітке визначення права власності на тварину та позбавлення такого права в результаті жорстокого поводження для забезпечення відповідальності власників.
11. Сприяння створенню зоополіції та запровадження в Україні дієвої системи контролю і покарання за жорстоке поводження з тваринами.

Організатором його в Ужгороді виступила Анжела Могорита.

Волотери й зоозахисники зібралися на площі Народній перед ОДА із плакатами проти насилля над тваринами, проти цирків, дельфінаріїв, проти використання хутра, проти полювання. Потім усі ходою через набережну Незалежності рушили на площу Театральну, а відтак через Корзо до мерії. Після цього учасники маршу повернулися на площу Народну.

Багато хто прийшов зі своїми улюбленцями.

Люди переповідали вражаючі історії порятунку чотирилапих.

“Я з іншою собакою гуляла біля озера на Кірпічці, а він все до нас підходив, лащився, клав мені мордорчку на коліна. У мене розривалося серце. Одного разу ми сиділи з подругою біля озера і я їй кажу: “Слухай, якщо завтра його знову побачу, точно заберу собі!” Думала спочатку, що лише не перетримку, поки знайду нових господарів. Я його відмила, відгодувала і виставила фото в Інтернет, щоб комусь віддати. Але таких господарів, кому б я зі спокійною душею дозволала його забрати, не знайшося. То в село хотіли взяти… десь далеко і я боялася, що він втече. Потім зателефонував мені один чоловік, сказав, що він лікар, але щось я не змогла йому віддати. От собі і подумала: “А чому я повинна його віддавати комусь? Залишу його собі!”

Я назвала свого красеня Фокс. Маю ще й дівчинку, Ніку. Її я взяла для мами, думала, що буде маленькою, але Ніка виросла! Вони одразу подружилися, ще на Кірпічці, коли бачилися і проблем із ними не маю взагалі. Єдине, Фокса довелося стерилізувати, аби не було малят. Потім планую стерилізувати і Ніку. Спочатку Фокс був дуже проблемним. Він цілу ніч гавкав, не давав спати. Але поступово у нього це пройшло. Ми ходимо займатись до кінолога і він став вихованим джентельменом.

А тоді доводилося йому навіть зайспокійливе давати, я багато його гладила, поки Фокс не змінився, не заспокоївся. Він у мене живе з 31 березня. Ходимо гуляти всі разом – і Ніка, і Фокс. Він довгий час ганявся за велосипедистами, на щастя, цю проблему ми вже вирішили. Загалом він дуже живчик. Сусіди, щоправда, були дуже невдоволені тим, що в мене таке собаче поповнення у квартирі, частина під’їзду зі мною досі не хоче розмовляти”, поділилася своєю зворушливою історією з газетою “Неділя Закарпатські новини” Олена Катричук.

Дуже добре, що вже втретє за ініціативи руху UAnimals Всеукраїнський марш за права тварин проходить і на Закарпатті і з року в рік він збирає все більше прибічників.

Єдине, на що ще б варто звернути увагу – це масове поїдання людьми тварин, адже скільки їх у супермаркетах, кафе та ресторанах, скільки ферм вирощують тварин саме заради вбивства!

Утім зрушення в Ужгороді в цьому плані є і це вже чудово!

zakarpatpost.net