Парламент запрацював, як «шалений ксерокс». Перші враження
Наша нова влада довго запрягала, зате тепер почала швидко мчати. Наскільки літо вже було часом без жодних подій, навіть парламентська кампанія не змогла активізувати наше застигле життя, але вересень розпочинається просто вибухово.
- Живі історії, більше ексклюзивних новин читай тільки у газеті «Неділя Закарпатські новини». Купи газету у кіоску або передплати на своїй пошті. Індекс: 09653
Час, який, здавалося, безнадійно спав, знову зірвався з прив’язі. Страшенна аритмія, притаманна для всієї української історії упродовж довгих віків, тепер знову дається взнаки особливо наочно, пише газета «Неділя Закарпатські новини».
В Україні запрацював парламент, причому так, як він ще ніколи тут не працював. Це максимально видовищно. За десять секунд табло голосування буквально заливається зеленим кольором, практично усі питання проходять більше, ніж трьома сотнями голосів. Спікер чітко працює на результат і швидкість, намагаючись при цьому дотримуватися і максимуму демократичності, надаючи усі можливості опозиції – все одно від цього нічого не змінюється. Засідання більше нагадують якісь спортивні змагання (художню гімнастику) з наперед визначеним результатом.
Верховна Рада дев’ятого скликання б‘є усі рекорди по ефективності – особливо на фоні попереднього парламенту, який міг мусолити один законопроект цілий місяць, а потім ще місяць тримати його на підписі голови комітету і спікера (маємо на увазі Закон про мову і Виборчий кодекс). Вперше у парламенті є стійка конституційна більшість. Поки вона не розсмокталася, керівництво поспішає прийняти з десяток конституційних змін. Не сказати, що народ вже аж так спрагло очікував саме на такі зміни, а проте своя логіка у них є.
Хоча опозиція вже заявила, що парламент запрацював, як «шалений ксерокс». Справді, він викидає назовні все нові і нові закони з небаченою раніше швидкістю і якось на автоматі. Поки ідеться про новації у конституційному праві, що мають більше процедурний, протокольний характер. Про якийсь переділ власності чи пере спрямування фінансових потоків наразі не йдеться. Хоча вже заявлено про бажання президентської команди запровадити до 1 грудня повномас-штабний ринок землі. Це викликало запеклу критику з боку опозиційних фракцій. Питання справді серйозне, упродовж десятиліть серйозної дискусії по ньому не велося, тому воно і досі сприймається як дуже болісне, всі підозрюють усіх у недобрих намірах.
Схоже, що всередині парламенту зараз є буквально лише кілька депутатів, які більш-менш розуміють, що відбувається і куди все іде. Не можна сказати, що потуги опозиції такі вже марні. Президентська команда за свої перші сто днів відмовилася від двох гучних і активно пропагованих проектів. По-перше, знято питання про переїзд президентського офісу до якогось нового будинку – як і передбачалося, це виявилося дорого і технічно складно. По-друге, вже не згадують про дострокові місцеві вибори. Натомість, очевидно, заплановано за рік завершити створення об’єднаних громад і відтак провести вибори вже у цих громадах. Отже, влада таки вчиться на власних помилках. Але це мова про вужчу президентську команду.
У діях же парламентської більшості наразі більше революційного запалу, аніж тверезого розуміння того, що відбувається. Опозиція намагається бодай трохи загальмувати цей бронепоїзд, апелюючи до того, що конституційні зміни варто виносити на всенародний референдум. Проте це більше спроба затягти час, аніж можливість добитися принципового перелому. Зрозуміло, що народ, який дав своєму улюбленцю 73% на президентських виборах, аналогічно підтримає і його конституційні ініціативи, не особливо вникаючи у різні юридичні тонкощі. То, як мовиться у рекламі, навіщо платити більше? Нинішня влада не схильна розтікатися мислію по древу, дозує інформацію для широкої публіки і поки б’є на суто зовнішні ефекти.
Але врешті-решт парламент перейде від більш формальних до більш змістовних питань – війни і миру, бюджету, власності, боротьби з корупцією. В принципі, укладання нового бюджету вже ведеться. Саме він стане найбільш принциповим законом, який засвітить усю програму нинішньої влади. Тоді доведеться і виконувати численні соціальні обіцянки, яких вже надано видимо-невидимо, і просто зв’язувати кінці з кінцями. Тоді одними тільки жартиками, якими нинішня влада, чесно кажучи, просто надуживає, уже не відбудешся. Доведеться серйозно братися за справу.
Сергій ФЕДАКА, газета «Неділя Закарпатські новини», ексклюзивно для zakarpatpost.net
