Як на Закарпатті лечо готують… вчаться навіть угорці
Лечо – дуже популярна страва на Закарпатті, особливо серед угорськомовного населення. І це не випадково, адже саме Угорщина вважається батьківщиною лечо, звідки воно розійшлося Європою, пише надзвичайно популярна на Закарпатті газета “Домашня кулінарія”.
- Живі історії, більше ексклюзивних новин читай тільки у газеті «Неділя Закарпатські новини». Купи газету у кіоску або передплати на своїй пошті. Індекс: 09653
Ця страва не має точного рецепту, кожна господиня готує її по-своєму. Однак незмінними є три інгредієнти – помідори, болгарський перець і цибуля. В залежності від смакових уподобань і регіональних традицій, додають паприку, цукор, часник, сало, ковбасу, яйця, рис тощо. Різновид лечо – затьораш – готують лише в деяких селах регіону. Це лечо без ковбаси і сала, але з додаванням молока та яєць.
Аби продемонструвати усі відтінки смаків лечо, у селі Боржава на Закарпатті нещодавно провели гастрономічний фест. У ньому взяли участь вісім команд – сім місцевих та одна з Угорщини. У кожного свої секрети приготування цієї страви. Приміром, переможці фесту – команда із с.Кийтпол – приготували «лечо націо-нального єднання». Для нього зібрали інгредієнти з 12 населених пунктів Закарпаття та Угорщини. Так, з Дюли привезли знамениті місцеві ковбаси, з Макова – цибулю, виноградівського Неветленфолу – помідори і перець, румунського Коложвара – сало тощо. Страву подали у спеціально випеченому для цього хлібі, принесли її в національних костюмах ще й супроводжували церемонію ударами батога пастухів.
Класичний же рецепт лечо дуже простий. Його часто готує ужгородка Катя Валько. «Оскільки в нас родина велика – шестеро дорослих – то, відповідно, готуємо багато. Щоб усі вдосталь наїлися, нам потрібно 3-4 великі цибулини та по 1 кілограму болгарського перцю і помідорів. Цибулю нарізаю півкільцями і відправляю у товстостінну каструлю з підігрітою олією. На невеликому вогню смажу хвилин 5. Потім додаю нарізаний півкільцями перець і томлю хвилин 10, – розповідає процес приготування страви молода господиня. – Тим часом помідори ошпарюю окропом, знімаю з них шкірку, подрібнюю. У каструлю з тушкованим перцем додаю помідори, сіль, а також цукор. Коли є зелень (петрушка, базилік, кінза), теж відправляю до овочів. Ці трави смакуватимуть у страві і в сушеному вигляді. Доводжу масу до кипіння і продовжую тушкувати на повільному вогні. Страва готова, коли помідори повністю розваряться, а перець залишатиметься трохи жорсткуватим. Смакує лечо з білим хлібом і в гарячому, і в холодному вигляді. До речі, мій тато також любить лечо з яйцями. Їх потрібно додавати у самому кінці приготування стра- ви – просто вбити у каструлю зі стравою, розмішати з овочами і трохи підсмажити».
Досвідчені закарпатські кулінари вважають, що лечо краще готувати на вогні і їсти відразу ж після приготування. Свій рецепт цієї страви запропонував відомий ресторатор з Перечина Михайло Барник, який опублікував оригінальний допис у Фейсбуці у рубриці «Перечинські кулінарні цікавості од Діда Мішка». Подаємо без змін.
«Зачинаємо із підготовки: п’єме півдеци, далі ріжемо цибулю півкільцями; парадички – обдерти від шкіри (можна в кип’яток, а можна й ножем, як у кого є час і натхнення), перець беремо соковитий і грубий і країмо середніми платками. Далі – казанок на вгинь, туди верхновату ложку смальця-масті й цибулю. Як помнякне, кидаємо крижалка пікниці. Можна, звичайно, й без ковбаски, але дідо вже не в тих роках, щоб так чудити).
Як від вогню потягне смачним димком, даємо перець, трошки тушкуємо, а далі – надрібно порізані парадички, бо вони мають стати на п’юре. Тушкуємо, п’ємо півдеци, вдихаємо смачні аромати…
Спеції: сіль, перець, солодка паприґа, секретна закарпатська приправа Веґета й малинько цукру.
Коли вже майже-майже, заливаєме сметанков. Найліпше – густов, аж солодков, домашньов. Хай ще мало кипне й на стіл.
Лечо доброй тим, що готується дуже швидко, кількість і співвідношення інгредієнтів можна змінювати – все одно вийде смачно», – такий от рецепт пропонує пан Михайло.
Тож радимо усім читачам газети «Домашня кулінарія» приготувати цю ароматну овочеву страву і запрошуємо усіх поділитися з нами вашими кулінарними шедеврами. Пишіть нам: 88000, м. Ужгород, пл. Корятовича, 2/6.
