Недавно я попався на гачок шахраїв. Все вийшло так просто і безглуздо! І – це може трапитися з кожним. Так що прочитайте мою історію!
Взагалі то я вважаю себе людиною обережною, але недавно попався на гачок шахраїв. Все вийшло так просто і безглуздо! І найгірше – це може трапитися з кожним. Так що прочитайте мою історію!
- Живі історії, більше ексклюзивних новин читай тільки у газеті «Неділя Закарпатські новини». Купи газету у кіоску або передплати на своїй пошті. Індекс: 09653
Проблеми з суглобами змусили мене відправитися по лікарях. Друзі порадили відмінного фахівця в приватній клініці в сусідньому місті і оскільки добиратися було всього недалеко, якщо на електричці, я відправився в дорогу. Лікар дійсно добре проконсультував мене, ще потрібно було пройти там же обстеження, аналізи … Загалом, поїздки десь раз в тиждень траплялися. І зазвичай все було добре, пише intermarium.
В той день я йшов по території вокзалу, світило сонце і настрій був – хоч співай! Я помітив дівчину, що виділялася з натовпу – одяг пом’ятий, коса розтріпала, руки метушаться, біжать сльози. Вона зверталася до перехожих, але вони якось не йшли з нею на контакт. А я, замість того, щоб відмахнутися і поїхати додому, зупинився і прислухався. Може тому що голос у неї був такий ніжний, чистий, дзвінкий?
Дівчина розповіла, що її пограбували ось тут, на вокзалі! Документи, телефон, гроші – все пропало! Але потрібно дістатися додому. Всього 300 гривень коштує квиток. Але тільки не просто так дати, що ви! Вона просила продиктувати їй номер телефону і що вона як добереться – відразу поверне!
Загалом, не знаю як, а я повірив. Може тому, що раніше мене не обманювали так нахабно? Загалом, я їй повірив і гроші дав. Та ще сунув сотню зверху, буркнув, щоб купила собі чого перекусити на дорогу. Записав на листку номер телефону і віддав. Через хвилину дівчина юркнула. А я подумав, що напевно, гроші може і не повернути … З іншого боку – добре адже, людині допоміг!
Через тиждень я зійшов з електрички, тому що потрібно було нарешті забрати результати аналізів і рецепти ліків. І майже відразу на вокзалі натрапив на цю дівчину! Потрібно сказати, що погода зіпсувалася і я утеплився в зимову куртку, шапку і шарф. Напевно тому вона мене не впізнала і підійшла. Скоромовкою в сльозах видала свою історію.
Потім враз замовкла. Впізнала мене. Я вже збирався їй сказати що-небудь. Але вона розвернулася і кинулася бігти! А я … Загалом, я в той день і так сів найбільш пізню електричку і ризикував пропустити візит до лікаря. Так що махнув рукою і пішов своєю дорогою. Хоча і залишився неприємний осад від цієї історії.
