Справа про катування дитини в Ужгороді: «Я забрала хлопчика та відвела у кімнату, однак чоловік був під впливом наркотиків»

[Total: 0    Average: 0/5]

У справі з катуванням хлопчика в прийомній родині  в Ужгороді нарешті винесли вирок

  • Живі історії, більше ексклюзивних новин читай тільки у газеті «Неділя Закарпатські новини». Купи газету у кіоску або передплати на своїй пошті. Індекс: 09653

Про справу з катуванням Миколки, у якому звинуватили його прийомну матір Наталію Карай, знає вся Україна. Жінка всиновила п’ятьох дітей. У 2016 році в неї забрали хлопчика. А через рік вона сама ж повернула до інтернату одну з дівчат.

Читачам газети «Неділя Закарпатські новини» буде цікаво дізнатися, що казала на суді Наталія Карай, що говорив Миколка та чим закінчилася ця сумна історія.

Продовження.

Отже, пропонуємо вашій увазі ознайомитись із її свідченнями, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Свою провину жінка не визнала і переконувала суддів, що травми прийомний син заподіяв собі сам.

Чоловік почав вживати наркотики, приходив додому пізно

Відтак жінка розповіла про найважливіше, що трапилося зі спиною хлопчика. Виклала власну версію подій.

«З приводу того, як виникли садна на спині Миколи, які були виявлені під час візиту комісії в складі соціальних служб, мені неприємно про це згадувати, – зазначила ужгородка. – Я займалася дітьми та вкладала їх спати. Чоловік почав вживати наркотики, приходив додому пізно. Микола був досить жвавим у школі, мені телефонували, що він втік, зриває уроки, стрибає по партам. Дівчата розповідали, що міг дістати булочку із смітника та їсти. Я робила все можливе, щоб цього не траплялося, ходила сама і купувала булочки, щоб не давати йому гроші. Я робила так досить довго, приходила у  школу, щоб все відбувалося належним чином, як повинно бути у дітей, поки мені не сказали, що дітям потрібне інакше навчання, почали лізти у справи сім`ї без мого відома. На це діти реагували неадекватно та виходили з-під контролю. Вони відставали у навчанні, не справлялися з програмою. Микола та одна з його сестер взагалі навіть читати не вміли. З ним ми часто говорили, то речі разом вішали, то він допомагав їсти готувати, поки інші діти були на групі. Микола стверджував, що буде чесним та вчитиметься, але потім сказав, що вчитися не хоче і читати не буде. Про це все почув  колишній чоловік. Поки я займалася меншими дітьми, вкладала їх спати, він вчив його читати.

На той час я була вагітною шостою дитиною і, напевно, організм виснажувався. Я старалася встигати все, з чоловіком у нас були вже не дуже нормальні стосунки. Поки я вкладала дітей спати, чула, як вони читали на кухні, а потім заснула. Далі пізно прокинулася і обійшла кімнати, де спали дівчата і хлопці, та побачила, що Миколи не було у ліжку. На кухні його теж не було, я почула крик у ванній: «Чи ти будиш читати, чи ні». Зайшла у ванну і побачила, як Микола стоїть з книжкою на тумбочці та читає. Через дві хвилини побачила у колишнього чоловіка шланг гумовий і не зрозуміла, що твориться. Як все відбулося, не буду розповідати, оскільки не пам`ятаю. Спитала, навіщо це, а чоловік сказав, що він Миколі пояснює, якщо він не прочитає, то отримає цим. Я забрала хлопчика та відвела у кімнату, однак чоловік був під впливом наркотиків».

Повний  текст читайте тільки у газеті «Неділя Закарпатські новини».

zakarpatpost.net

Comments are closed.