Чому в Ужгороді жебраки просили милостиню лише за правилами
Про це газеті розповіла «Неділя Закарпатські новини» журналістка і дослідниця минувшини нашого краю Тетяна ЛІТЕРАТІ.
У вас є матеріали про ужгородських безхатченків, які згоріли біля вокзалу, про першого в місті жебрака. Що можете ще сказати про найбідніших мешканців міста минулих часів?
- Живі історії, більше ексклюзивних новин читай тільки у газеті «Неділя Закарпатські новини». Купи газету у кіоску або передплати на своїй пошті. Індекс: 09653
Відомо, що жебраки в нас були. Я навіть замовила в архіві справу, яка називається «Правила прошения милостыни». Видно, були навіть окремі правила, де можна було сидіти, як просити милостиню.
Думаю, це буде один із наступних матеріалів. Знаю також, що для бідних людей, які не мали де жити, у нас у місті була богадільня. Я ще не досліджувала, де вона розташовувалась, але в документах міської управи в архіві знаходила заяви на те, щоб людину туди взяли.
Наприклад, одна жінка писала, що їй 70 років, живе в будинку, дітей у неї немає, грошей на їжу – також, тому просить помістити її в богадільню.
Не знаю, якими були умови, чи мусила людина свій будинок за це подарувати владі, чи були якісь інші вимоги. Я ще це не дуже вивчала, але хочу з’ясувати. У всякому разі відомо, що про найбільш бідне населення влада піклувалася.
