Коли в Перечинському інтернаті говорили про прийомну родину, із очей хлопчика текли сльози
У справі з катуванням хлопчика в прийомній родині в Ужгороді нарешті винесли вирок
Продовження. Початок у минулому номері газети «Неділя Закарпатські новини».
Про справу з катуванням Миколки, у якому звинуватили його прийомну матір Наталію Карай, знає вся Україна. Жінка всиновила п’ятьох дітей. У 2016 році від неї забрали хлопчика. А через рік вона сама ж повернула до інтернату одну з дівчат.
Найбільше в прийомній родині діставалося Миколці. Дев’ятирічний хлопчик з важкими травмами опинився у лікарні. Медикам сказав, що його били ременем із залізною пряжкою та пластмасовою вішалкою, морили голодом, прив’язували скотчем, катували розпеченою ложкою. В дитини діагностували черепно-мозкову травму, зробили операцію з пересадки шкіри. Волонтер Антоніна Галайда зі сльозами на очах розповідала, що на тілі Миколки не було живого місця.
- Живі історії, більше ексклюзивних новин читай тільки у газеті «Неділя Закарпатські новини». Купи газету у кіоску або передплати на своїй пошті. Індекс: 09653
Про зламану дитячу долю багато писалося, було відзнято не один сюжет. Розгляд судової справи тягнувся роками і лише нещодавно він завершився.
Читачам газети «Неділя Закарпатські новини» буде цікаво дізнатися, що казала на суді Наталія Карай, що говорив Миколка та чим закінчилося ця сумна історія.
Коли в Перечинському інтернаті говорили про прийомну родину, із очей хлопчика текли сльози
Директор Перечинської школи-інтернату Василь Коба розповів про власні спостереження за Миколкою.
«Я добре пам`ятаю хлопчика до того, як він потрапив до родини опікуна. Він був дуже активним, умів на своєму настояти. Я не був присутнім при встановленні контакту Наталії з дітьми, а лише тоді, коли дітей забирали із школи, – запевнив чоловік. – Щодо стану Миколки, в якому він повернувся до школи, пригадую, як сам забирав дитину. Мої знайомі, які також були зі своєю дитиною у лікарні Мукачева, розказували про хлопчика. Він завжди говорив, що хоче їсти і лише бажав повернутися до школи-інтернату, бо там мав змогу поїсти стільки, скільки хоче. Хлопчик мені особисто розповідав, що над ним знущалися, гарячою ложкою обпікали, і в основному наголошував, що це з ним робила матір. Про батька не казав нічого. Я безпосередньо бачив тілесні ушкодження на обличчі та на руках дитини».
Багато нового розповів і психолог інтернату, який знав хлопчика і до того, як він потрапив у родину і працював із ним після того, як від повернувся до закладу після лікарні.
Він наголосив, що перед тим, як Наталія забрала Миколку, він звернув її увагу на те, що у хлопчика є затримка психічного та фізичного розвитку, але у школі він проявляв себе добре, його любили вихователі, і надалі люблять, він активний, енергійний.
«Із того часу, як Миколка повернувся до інтернату в 2017 році, йому важче встановлювати довірливі відносини з людьми, він намагається уникнути нових знайомств, виявляє травматичні переживання, що пов`язані із сім`єю, виявляє тривожність, має підвищену чутливість, частіше сумнівається у собі, важче пристосовується до нових умов, – наголосив психолог. – одразу після його поранення до нам, коли ми починали говорити про прийомну родину, у нього з очей текли сльози, йому було боляче пригадувати ті події. При першій бесіді розповів, що часто матір прив`язувала йому скотчем руки до стільця, так, щоб він впав, сидячи, що були такі дні, коли його годували хлібом і водою, не давали повноцінної їжі, він мочився кров`ю, його били різними предметами: вішалкою, ременем з металевою із пряжкою. Хлопчик також показував на тілі шрами після травмувань. Крім того, Миколка розповідав про те, що прийомна матір притуляла йому до підборіддя гарячу ложку. Причину такої поведінки жінки дитина не розуміла».
Цікаво, що сестри Миколки, які й далі проживають разом із Наталією говорили, що вона Миколку не била і що він був неслухняним, а також запевняли суд, що хочуть і і майбутньому жити в прийомній родині.
Отже, суд буквально нещодавно нарешті поставив у цій справі крапку над «і». Згідно з його рішенням, Наталію визнано винною в умисному населенні Миколці тяжких тілесних ушкоджень і обрано для неї покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, але одразу ж звільнено від його відбування. Фактично вона отримала трирічний умовний термін та 28170 гривень штрафу на відшкодування витрат на лікування Миколки.
Повний текст читай тільки у свіжому номері газети «Неділя Закарпатські новини».
Купуй свіжий номер газети «Неділя Закарпатські новини» у кіосках або передплачуй на своїй пошті!
У продажу – із 11 жовтня.
