Чи були татари на Закарпатті, у якому місті існував податок на вино та чи спалювали відьом біля церкви в Ужгороді
Насправді історія нашого краю не така героїчна, як її зобразили історики, але є нові герої, про які людям нічого невідомо
- Більше актуальних новин читай у газеті «Неділя Закарпатські новини»! Купи газету у кіоску або передплати на своїй пошті. Індекс: 09653
Продовження. Початок у попередньому номері газети «Неділя Закарпатські новини
Про минуле Закарпаття зараз точиться багато суперечок. Одні історичні дані спростовуються, інші підтверджуються, а пошуки істини часом взагалі заводять у який глухий кут. Розставити крапки над «і» може лише археологія. Її факти незаперечні і лише за їхньою допомогою можна у прямому сенсі слова докопатися до історичної правди. Тому вже кілька років поспіль археологи УжНу разом зі студентами ведуть археологічні розкопки замків області і в цьому році їм вдалося зробити ряд справжніх відкриттів.
Тож що накопали наші науковці? Що вдалося дізнатися про минуле Ужгорода? Що знайшли під час розкопок на території Хустського замку? Що виявили у місці, де було знайдено найдавніші сліди людини в Україні – у Королеві? Про це та інше у прес-центрі газети «Неділя Закарпатські новини» під час наших «Недільних бесід» розповів голова спілки археологів Закарпаття, кандидат історичних наук Ігор Прохненко.
Підземні ходи насправді є просто банальною каналізацією
Існує багато легенд про підземні ходи Хустського замку. Чи щось ви знайшли?
Важко знайти чорну кішку в темній кімнаті, якщо її там немає. Отак і з ходами. Це – щось легендарне, як і про колодязь, у який пірнає качка і виринає у річці, про розчин на стіни на основі яєць. Це все – міфотворчість. Десь можливо якийсь вихід назовні був, але, як правило, підземні ходи насправді є просто банальною каналізацією. Якщо, наприклад, сто людей живе на замку, то й каналізація має бути. Але щодо підземних лабіринтів, то, повірте, людям набагато зручніше пересуватися по землі, ніж повзати під нею.
Чи знаєте ви, у якому місті Закарпаття існував податок на вино
Чи може Хустський замок бути привабливим для туристів?
Приємно відзначити своєрідність міста Хуст. Там є багато патріотів свого міста, багато людей, які цікавляться своєю історією, хочуть знати її реальну. Вони допомагали археологічній експедиції, геодезистам. Дуже сильно відчувалася допомога організації «Фойта», яка нам створила повністю умови сприяння. Дійсно хочеться цим людям віддати шану!
Мені цікаво, якщо подивитись кліп у YouTube «Русские в Украине», то місто Хуст отримало найбільш бонусну оцінку по туризму, яку тільки може отримати. Справді, туди їдуть російські туристи, українські, з інших країн, і вони ставлять найвищі оцінки розвитку туристичної галузі Хуста.
Що треба робити для того, аби зберегти ці руїни? Романтичні руїни свого часу приваблювали багато подорожуючих і з Туреччини, і з Польщі, і з Угорщини. Вони описували ці руїни, при чому – дуже красиво… і тоді вони ще не були зовсім руїнами. Зараз же там – маса туристів. Якщо подивитись, що було, коли ми копали, на інших замках і що було на Хустському, то там дійсно було маса народу, які йшли, аби поглянути на залишки фортеці та панораму з гори. Туди добратися важко, але добираються… і машинами, і автобусами, і потягами. За зручністю під’їзд у Хустський замок – не найгірший варіант. Плюс саме місто розміщене компактно і зручно. А коли бачу мішки з прибраним сміттям – душа радіє, це – Україна, це – Закарпаття, це – місто, яке в області є туристичною візитівкою. Там є старовинні церкви, і Долина нарцисів, і замок, якому 600 років. Хоча там жили різні люди, були фальшувальники монет, які робили зло угорському королівству, жили люди, які любили випити, бо існував податок і за вино. Цей замок і раніше цікавив людей. Тому вперше за його дослідження взялася археологічна експедиція.
Татарів на Закарпатті і близько не було
Студенти прокопали на території італійського дворика пласт глибиною до двох метрів, у верхньому замку шар глибиною до п’яти метрів. Це – грандіозна робота! Тож ми побачили реальну історію. Але історія Хустщини, та, що написана у книжках, і та, яку ми знаємо, як реально було, це – різні речі. Чому ніхто з них не пише про героїчний прохід Володимира під Хустом, що там вбили печенігів? Натомість придумали щось про татарів, яких тут і близько не було, що Хусту 900 років. Хуст збудували у кінці ХІІІ – на початку ХІV століття, замок у ХІV сторіччі і зараз ця місцина стала фантастичною. З гори видно неймовірні краєвиди! Однак всі закарпатські міста мають лягти під лопату археолога, адже насправді історія нашого краю не така героїчна, як її зобразили історики. Утім на заміну вигаданим героям мають прийти реальні, якими ми повинні пишатися. Від цього ми тільки виграємо, при чому не тільки в туристичному плані, а і в геополітичному і у всіх інших.
Щоб біля церкви в Ужгороді спалювали відьом – це нонсенс
В Ужгородському замку вже кілька років тривають розкопки. Що найбільш цікавого вдалося виявити? Чи правда, що біля церкви святого Юрія дійсно спалювали відьом, чи це – знову ж таки – міфодизайн?
Тут копають мої колеги. Вони займалися розкопками в Ужгороді, поки ми були у Словаччині. Що стосується відьом, то це – нонсенс, щоб їх спалювали біля церкви. Але якщо треба красиву картинку, це все придумають, як і тамплієрів, і піраміди в Іршавському районі та багато іншого. Але експедиція УжНУ на чолі з Володимиром Мойжесом справді вже два роки поспіль проводить на території Ужгородського замку масштабні розкопки. Там знаходять масу цікавої інформації. Це – і кераміка, і кахлі, і шаблі, і різна зброя, і товарні пломби, і монети; як фальшиві, так і реальні, і значна кількість прикрас, і частина надгробків, які дають можливість зрозуміти справжню історію Ужгорода. Бо ж історію давнього Ужгорода не можна знайти ні в районі Минаю, ні в районі вулиці Капушанської, а лише біля замковій горі. Тому ця робота величезна і заслуговує на повагу. Повернемось до того, скільки Ужгороду років. Немає знахідок 1126 річної давнини. Але те городище, яке описав анонім на зламі ХІІ-ХІІІ сторіччя, дійсно є. Знайдено дві монети з ХІІ сторіччя. А це свідчить про те, що на замковій горі у той час було життя, існували певні укріплення. Ця церква була побудована десь у ХV сторіччі. Але основний матеріал, який знаходили студенти – це ХVІ – ХVІІ сторіччя. Основні потужні угорські роди, які проживали на території Ужгорода, знайшли свій останній притулок саме біля замку. Вони потрапили в ті поховання у криптах, які досліджуються зараз. Матеріали ще у процесі опрацювання. Там є і персні з геральдичними зображеннями, і багато того, що дозволить побачити історію Ужгорода не як щось символічне, а через конкретних людей, які тут жили і творили цю історію. Вона не буде настільки давня, але реальна.
Ужгороду всього 600 років
Тоді скільки років Ужгороду насправді?
Не буду казати про Ужгород, скажу загалом про Закарпаття. Заселення почалося мільйон років тому. Тоді нога людини ступала по всіх землях нашого краю. Тобто можемо чесно казати, що Закарпаттю мільйон років. Якщо люди були в Королеві, вони були всюди. Не все фіксується археологічно. Який слід людина залишила в історії, а якийсь – ні. Але це не означає, що ця територія не була прохідною. У самому Ужгороді є горизонти епохи палеоліту, неоліту, залізного віку, доби бронзи, але історія як міста середньовічного почалася згодом. Ми молоді. Нам років 600 від сили. Спочатку існувало городище, біля нього ще щось. Але міські привілеї з’явилися настільки пізно, що все Закарпаття вже давно пішло вперед. Історія заселення Закарпаття це що було? Німецька і угорська колонізація міст Мараморощини. Севлюш (Виноградів), Хуст, Тячів. Ці міста виникли першими. Потім уже Берегово, Ужгород, а за ними – й інші міста сучасного Закарпаття. Але це відбулося набагато пізніше. Зрозуміло, що зараз Ужгород – обласний центр, тож йому треба зробити кращу історію. А для цього альтернатива – мільйон років. Якщо нема альтернативи – 600. Але треба забути про святкування 1126-річчя. Це – блеф, придуманий нами для того, щоб показати, що Ужгород крутіший, ніж Київ, Львів та інші міста.
Перша угорська книга була написана на Закарпатті
Розкажіть ще трохи про Королівський замок, де ви також проводили розкопки.
Цей замок – один з кращих для дослідження на території Закарпаття. Там легко читається історія. І з усіх замків, де ми копали, він мені більше всього до душі. Багато інформації несуть і інші і їх також потрібно досліджувати. Королівський замок існував із ХІV сторіччя, але основні матеріали – ХVІ сторіччя, у добу Фердинанда, коли розгорталися довкола бурхливі події. Як і що там відбувалося підтверджено і письмовими джерелами, вказано, як він продавався, купувався, передавався іншим власникам, програвався в карти, які податки йшли на нього, які люди там жили, хто туди приїжджав. У Королівському замку Нялоб була переписана перша книжка – Королівське Євангеліє. Перша друкована угорська книга, яку потім видали у Кракові, теж була написана у Королівському замку у 1516 році. Колись там був центр цивілізації. Туди з’їжджалися розумні люди, їх там добре приймали, вони непогано почувалися і творили там історію. Виноградівський замок будувався приблизно тоді ж, коли й Королівський (у ХІV сторіччі), але оскільки Королівський став більш крутим і більш придатним для проживання, діяв і далі. Виноградівський же під час боротьби Карла Роберта був зруйнований і відновився аж у ХV- ХVІ сторіччі, але вже не як замок, а як монастир францисканців.
Марина АЛДОН, газета «Неділя Закарпатські новини», ексклюзивно для zakarpatpost.net
