На Закарпатті є гора, на якій змагалися янгол з дияволом
Також там літають рідкісні соколи та відкривається неймовірна панорама на десятки кілометрів
- Золотце, читай газету «ЯСНО»!
Зима в Карпатах особлива. Неймовірні пейзажі вражають і зачаровують. Дивовижне чисте свіже повітря, прадавні ліси, казкові озера і оповиті таємницями та легендами місцини. Побачити це варто кожному. Тому агент газети «ЯСНО» вирушив у подорож одним із найбільш живописних куточків Карпат – Перечинщиною, що на Закарпатті.
Мандрівка почалася з мікрорайону Яслище в Перечині. Саме там відкривається ніби інший вимір у таємниче серце природи. Компанію складає німецька вівчарка Бархан. Пес вірно йде поруч, часом трохи забігає вперед, оглядається, принюхується, зупиняється. Потім знову біжить вперед і чекає. Після того носом треться об ногу, щоб запам’ятати запах і не заблукати. Йому цікаво оглянути кожен кущик, кожне дерево, він уважно прислухається до звуків і готовий захищати господаря від диких тварин. Але їх тут не видно, вони змушені ховатись далеко від людей, зустріч із якими майже щоразу закінчується трагічно.
Отже, прямуємо вперед дорогою, що веде в гори. Бархан виляє хвостом. Видно, що подорож йому подобається. Перше, на що натрапляємо – це місцева Ейфелева вежа, – ретрансляційна вишка, яка передає сигнал на два райони — Перечинський і Великоберезнянський. Вона обвішана супутниковими антенами, пофарбована смугами у червоний і білий кольори.
У лісі майже немає людей. Однак ми натрапляємо на березняк. Біля дерев встановлено пластикові пляшки, в які набирається березовий сік. Невже ще з минулої весни їх забули забрати? Чи хтось набирає животворної рідини посеред зими? Цікаво, що отвори в деревах просвердлено дуже низько до землі. Зазвичай їх роблять на висоті близько 1,5 метра. Так безпечно для дерева. А таким чином, як тут, можна завдати березам шкоди – і вони можуть засохнути. Крім того, до одного дерева кріплять лише одну пляшку і роблять лише один отвір, а тут біля однієї берези аж по 4-5 пляшок. Очевидно, хтось думає лише про себе і йому начхати на те, що станеться з нещасним деревом. Та в горах це не дивина, адже в багатьох районах Закарпаття дерева нещадно вирубають, а про завтрашній день місцеві не завжди і не всі думають. Повний текст читай у газеті «ЯСНО». Купи газету у кіоску або передплати на своїй пошті. Індекс 76076 zakarpatpost.net
