Чи знаєте ви, жителів якого закарпатського села називали цидолашами

Закарпаття унікальне тим, що у нас кожне село відрізняється від сусіднього певними деталями, нюансами, відтінками, напівтонами у кожному прояві людської життєдіяльності.

• Читай закарпатські новини у газеті «Закарпатські оголошення»

Візьмемо, до прикладу, моє рідне Довге і Приборжавське (Заднє), між якими всього п’ять кілометрів. Історично склалося так, що моє село розвивалося як промисловий та торговельний, адміністративний та культурний центр, Приборжавське – як суто сільськогосподарське село. Вплив інженерів із Австрії, майстрів-словаків, теслярів-волохів, торговців-євреїв перетворив Довге на мультинаціональний, полікультурний, демократичний, толерантний населений пункт, у якому мирно співіснували кілька релігійних громад. Сусіднє ж село сформувалося як монолітно-православне, менш толерантне до іншої думки та більш схильне до тоталітарної форми влади. Але все це теорія. На практиці ж це проявляється таким чином: у Довгому кожен має свою думку і суспільно ця думка не засуджується. У Приборжавському теж кожен має свою думку, але проявити її часто боїться, бо передбачає загальний осуд. У Довгому поведінка жителів більш орієнтована на внутрішнє світосприйняття та власні принципи особи, у Приборжавському – на думку сусідів. З точки зору суспільної моралі, можливо, це і добре, але громадянське суспільство та особи з яскравими проявами несхожості на інших краще почуваються у Довгому. Якщо вдатися до побутового фольклору, то задняни у минулому столітті називали жителів мого села «цидолаші». Тобто ті, що ходять із «цидулами» – із паперами, книгами, або ті, що видають «цидули» – довідки. А наші жителі називали сусідів «пасуляники» – ті, що вирощують пасулю (квасолю). Якщо ж говорити про особливості мови, то тут теж є дуже багато чого цікавого – філологи можуть добре поживитися. Наприклад, на наш кутач у сусідньому селі кажуть куцібан, а на нашого когута – кочіш. Так само відрізняються і традиції, у тому числі і різдвяні. А сто років тому відрізнялися ще більше. Я зроблю акцент тільки на Довгому, оскільки для більш широкого дослідження потрібно писати докторську дисертацію – можливо хтось колись за це візьметься. А тепер коротко. Повний текст читай у газеті «Закарпатські оголошення»! Купи газету у кіоску або передплати на своїй пошті. Індекс 23375. zakarpatpost.net