Що робили на Закарпатті печеніги

Про це газеті «Закарпатські оголошення» розповів відомий ужгородський археолог Ігор Прохненко.

• Рекламуйся у газеті «Закарпатські оголошення»! Тел. 050 222 50 50

Мова йде про скарб, знайдений у Хусті у Х сторіччі

Відходимо від того, коли речі народилися. Хустський скарб. Там було знайдено кілька сотень арабських дрихемів і їх імітації. Отже, гроші  встигли не лише випустити, але й скопіювати! Тобто їх зробили ще пізніше. А ще ж був шлях, поки ці гроші сюди потрапили. На монетах ми бачимо дату їх народження – 30-40-ві роки ІХ сторіччя, а коли вони потрапили до Хуста, це – дата їх смерті. І між періодом народження і смерті був ще період життя – поки вони дійшли зі срібного сходу до нас. А ось тут усе йде не так. Усі речі, які вважаються класично угорськими якщо їх переглянути, вони саме будуть класично не угорськими. Але оскільки їм треба щоб як у їхніх книжках були красиві картинки, щоб народ коли дивився на ті речі. які мали їхні предки, в нього була гордість. І мені кажуть: «Ти хочеш відібрати від них цю гордість?» Я відповідаю: «Ні, я просто кажу так, як  було. Із дідом Алмашем ці гроші сюди не могли потрапити, бо їх було пізніше завезено!» Проте пізніше – це коли?  На сто років пізніше, після 982 року. А чому? Тому, що там є значна кількість речей, яка походить із таких, історію яких ми бачимо. Повний текст читай у газеті «Закарпатські оголошення» згодом. Купи газету у кіоску або передплати на своїй пошті. Індекс 23375. zakarpatpost.net