Закарпатський бізнесмен покохав вагітну жебрачку
Вадим був успішним керівником компанії, що потужно розвивалася. Після розлучення з дружиною, яка втекла до Америки зі старим дідуганом, і звинувачення в тому, що він не успішний, чоловік повністю присвячував себе роботі. Так, колись він дійсно був простим робітником на заводі, працював із ранку до ночі і заробляв мало. А Ганс, із яким Белла познайомилася в Інтернеті, мав у США бізнес. Невеликий, звісно, але працював сам на себе. Його першою дружиною була українка. Тож після її смерті американець вирішив знайти також привабливу дівчину слов’янської зовнішності. Белла відгукнулась і одразу припала до душі 71-річному дідугану. Вона таємно зустрілася з ним, коли той приїхав до Києва і невдовзі подала на розлучення. Буквально через півроку у Белли вже був новий чоловік, заради якого вона змінила прописку із Ужгорода на Нью-Йорк, пише газета «ЯСНО».
На роботі молодиці так і крутились біля хлопця, але йому було байдуже
Вадим залишився один і чомусь захотів довести своїй колишній, що він не такий, як вона вважала. Пішов на курси, позичив у друга дитинства грошей і відкрив спочатку автомобільний сервісний центр, а потім, коли справи пішли добре, розжився на автосалон. Незабаром мав їх уже декілька в різних містах. Через куму тримав контакт із Беллою. Вона знала про успіх чоловіка, але повернутись до нього все одно не забажала. Ганс на той час помер, і вона втретє вийшла заміж за хлопчину на 12 років молодшого за себе. Тоді Вадиму і Беллі було по 38 років. Вона гадала, що життя тільки починається, і готова була дарувати свою любов ще багатьом, а він – що його найкращі часи у стосунках із жінками давно в минулому.
Тож чоловік із головою поринув у роботу, будував свій бізнес і навіть не заглядався на жодну дівчину. Йому було неймовірно боляче через вчинок Белли. Він не міг їй цього вибачити і вважав, що всі жінки із одного тіста ліплені.
На роботі молодиці так і вилися біля нього, але йому було байдуже. Він до всіх ставився спокійно, тож згодом молоді красуні це зрозуміли і перестали клеїти свого шефа.
Вадим засиджувався на роботі допізна, йшов не раніше 10 години. Потім вдома вечеряв , приймав ванну і одразу лягав спати. Вранці о шостій уже був на роботі. І так щодня. Вихідні для нього здавалися дуже нудними, тому він щоразу з великим нетерпінням чекав понеділка. Особливих захоплень Вадим не мав… хіба що деколи один їздив у гори, щоб побути на самоті, помилуватися Карпатами та вдихнути на повні груди лісової свіжості. Повний текст читай у газеті «ЯСНО». ЗакарпатПост
