Кращим митцем України 2020 року визнано закарпатця Антоніо Лукіча
Під кінець цього складного і трагічного року “Українська правда” вирішила відзначити тих, хто тримав Україну на своїх плечах. Кожен – на своєму напрямі.
До 20-річчя УП витдання започаткувало премію за кількома номінаціями. Переможців визначала голосуванням редакція разом з Клубом читачів та Editors club. І приємно, що одну з нагород отримав закарпатець Антоніо Лукіч.
Митець року. Антоніо Лукіч
“Мої думки тихі” – це історія про невимовлені слова. Адже ми відчуваємо дуже багато, але не часто можемо сказати нашим близьким, що думаємо насправді”.
Так перед допрем’єрним показом у рідному Ужгороді Антоніо Лукіч сформулював одну з головних тем свого фільму “Мої думки тихі” 2019-го року – трагікомедії на вічну тему “батьків і дітей”.
Це його перший повнометражний фільм і великий дебют у світі українського кіно. Фільм встиг забрати “Золоту дзиґу” Української кіноакадемії, по кілька нагород на 10-му Одеському кінофестивалі та премії кінокритиків “Кіноколо”, нагороди на Міжнародному кінофестивалі у Карлових Варах і фестивалі Raindance.
Задум народився в Лукіча прямо під носом: його друг-фрілансер отримав незвичне замовлення – записати звуки українських тварин. І для цього йому знадобився тато і Черкащина. У фільмі вийшло інакше – мама і Закарпаття.
“Я зрозумів, що хотів би зробити такий роуд-муві, де би поєднував комічну складову – етюди з тваринками, папужками, і складову драматичну – спробу розібратися у взаємовідносинах із старшим поколінням, переосмислити стосунки з мамою. Власне, на стику комедії і драми формувалася інтонація фільму”, – розповідав Лукіч.
В його фільмографії “Мої думки тихі” – далеко не перша стрічка.
Лукічу 28 років, він професійний режисер – закінчував Київський національний університет імені Карпенка-Карого. У студентський час зняв кілька короткометражних фільмів – зокрема “Хто підставив Кіма Кузіна?” та “У Манчестері йшов дощ”. Після дебютного “Мої думки тихі”, у 2020-му випустив веб-серіал “Секс, інста та ЗНО”.
Називає режисуру спробою зібрати талановитіших за себе людей і разом попрацювати над своєю ідеєю. Щиро зізнається, що на зустрічах зі студентами відмовляє їх іти в режисуру – бо в Україні це “системасамопожертвувань усім – часом, родиною, заробітком”.
“Але це важливо, якщо ти хочеш зробити щось вагоме“, – додає на противагу Лукіч.
Нині він працює над новою стрічкою – “Люксембург, Люксембург”, у якій зіграє харківський хіп-хоп гурт “Курган і Агрегат”.
