АНОНС. Ніхто не хоче таку дияволицю за невістку мати
Чому бути як усі не потрібно
У всіх у селі діти як діти були, а у Василя з Оленою дівчисько з хлопчачими звичками. Інші дівчата ляльок сповивали, а Наталка в футбол ганяла. Та як вдарить у м’яча – то вікно комусь розіб’є, то синець під оком залишить. Не раз люди скаржились батькам:
«Вгамуйте свою дівку. Шибайголова з неї росте. За милу душу ніяк не вгамується, поки біди якоїсь не наробить», пише газета ЯСНО.
«Не треба згущувати фарби, – вступався за доньку батько, для якого Наталка була довгоочікуваною дитиною. 12 років на її появу з Оленою чекали, все Бог не давав їм діточок.
«Василю! Мастити словами вона вміє, як велика. Вона тобі локшину на вуха вішає, а ти знімаєш і з’їдаєш. Що з неї виросте – одному Всевишньому відомо. За цапову душу з неї жона добра не буде», – казали сусіди.
Та люблячий батько все одно вигороджував свою малу розбишаку.
«Не треба між дітей лізти. Раз почубляться, далі полюбляться!»
«Відлупцювати б її добре, аби затямила!» – не могла заспокоїтись сусідка, якій мала палисвітка копицю з сіном запалила, бавлячись у пожежників.
З дівчат із Наталкою ніхто не товаришував. Та вона й не сумувала. Їй хлопчача компанія більше до душі була. Там вона була атаманом. Як крутнулася дзиґою – так її вигадки всі виконували.
Я давно тебе тут чекаю! Нині ти підеш зі мною у пекло!
Підросла Наталка, стала вже зовсім дорослою. Закінчила школу, вступила до університету. Лише на літо додому приїжджала. Але в душі не змінилась. Хоч за м’ячем не бігала, але все одно їй подобалося кепкувати з людей. Не зі зла вона то робила, просто сумно було дівці, от собі й забавки вигадувала.
Якось уночі одягнула на себе біле простирадло, вилізла на горіха, взяла в руки товстелезну палицю і постукала бабі Поліні у вікно.
Як стара визирнула, вона загукала: «Гу-гу!»
Там баба й наклала під себе з переляку. Потім стара за три тижні усім розказувала, що упиря бачила… а може то смерть за нею приходила. Бо то страховисько в чомусь білому було ще й страшнючі звуки видавало.
Люди переконували бабу, що то Наталчина робота, але вона нікому не вірила • Повний матеріал читай у свіжому номері газети ЯСНО Купи газету в кіоску або передплати на своїй пошті • Індекси 76076, 76300 • ЯСНО – газета №1 для життя! ЗакарпатПост
