Та де до фраса! В УжНУ стовили унікальну карту закарпатських говірок
Спільний кількарічний проєкт факультету інформаційних технологій і філфаку Ужгородського національного університету розвивається й дає добрі плоди. Про це пише Катерина Куцкір на сайтіМедіацентру УжНУ.
Хто сказав, що навчання – це лише нескінченна теорія й купа письмових завдань? Можна легко посперечатися, адже освітній процес для філологів не обходиться без застосування здобутих знань і вмінь на практиці. Традиційно після завершення другого курсу студенти-україністи мають можливість випробувати себе в ролі діалектологів – збирачів скарбів місцевих говірок.
Цьогоріч наша практика проходила в нестандартному, особливому форматі. Ми мали чудову нагоду долучитися до наповнення інтерактивної карти діалектів України фактажем із закарпатських говорів і таким чином зробити свій внесок у популяризацію здобутків діалектологічної школи краю.
«Інтерактивна карта діалектів України» – новітній проєкт, над яким протягом чотирьох років працювали студенти факультету інформаційних технологій Георгій Дулішкович, Василь Кузьмик, Іван Габор, Ярослав Гайович та Ярослав Буй під керівництвом доцента Олександра Міци – завідувача кафедри управляючих систем та технологій. Філологічний факультет у складі цієї групи представляє заступник декана з навчальної роботи Василь Шаркань, який надає лінгвістичні консультації. Інтерактивна карта дозволяє вносити в базу даних мовний матеріал і таким чином тестувати розробку IT-фахівців, які надалі працюють над удосконаленням функціоналу.
Виконувати завдання такого плану було трохи незвично, однак дуже цікаво. Завдяки злагодженій роботі спеціалістів факультету інформаційних технологій (під керівництвом доцента Олександра Міци над мапою продовжують працювати магістранти Георгій Дулішкович та Василь Кузьмик, а також студенти бакалаврату Віталій Тар, Михайло Русин, Михайло Пирч, Віктор Семернін і Дмитро Костик) та заступника декана філологічного факультету Василя Шарканя нам легко й зручно працювалося на новоствореній платформі. Якщо й виникали якісь непередбачувані моменти чи проблеми технічного характеру, то вони вирішувалися швидко й кваліфіковано. Наші керівники – доцентки кафедри української мови Ольга Пискач та Ольга Миголинець – завжди були готові пояснити, допомогти, дати слушні поради студентам. У разі певних труднощів ми знали, що можемо звернутися до них і проконсультуватися з того чи того питання.
Можливість вільної комунікації, насправді, відіграла неабияку роль: спілкування у форматі онлайн-конференцій стало вдалою, хоча й вимушеною альтернативою. Навіть у такій непростій ситуації, яка склалася зараз у зв’язку з пандемією, викладачі зуміли організувати нашу практику таким чином, щоб це було безпечно та зручно. Такий формат роботи дозволив і краще пізнати надзвичайне багатство рідних говірок, відкрити для себе нові слова та поповнити свої знання у царині діалектології, вкотре переконатися в багатогранності нашої мови.
Я переконана, що студентам, які надалі працюватимуть над заповненням інтерактивної карти українських говорів, припаде до душі такий варіант літньої практики. Не маю сумніву, що ідея створення такого проєкту дуже своєчасна і вдала, адже за допомогою інтерактивної мапи є можливість презентувати всьому світу без перебільшення колосальні здобутки закарпатської ділектологічної науки. Без перебільшення, це починання дасть добрі плоди, а тому бажаю успіху всім, хто долучатиметься до цієї важливої справи.
Катерина Куцкір
Медіацентр УжНУ
