У мережі показали Молочарню в Ужгороді у 1968 році
Допис оприлюднив у соцмережі Shpargeit
“А хто пам’ятає “Молочарню”, що була неподалік площі Поштової та майже навпроти від нашого Shpargeit? Відкрили її у 1968 р. Ужгородська “Молочарня” пропонувала страви не тільки з молока та молочних продуктів, а й різноманітні наїдки закарпатської кухні, які не готували більше ніде за межами області. Ця легендарна столова була справжньою знахідкою не тільки для студентів, гостей міста, молодих спортсменів. На початку 70х рр. сюди заходили обідати голови міськвиконкому, облвиконкому, їхні заступники. А все завдяки вдалому розташуванню (центр міста), ціновій політиці та смачній кухні. Що ж пропонували у “Молочарні”? Як зазначає Т. Літераті у книзі “Втрачений Ужгород”: “Кулешу, заправлену молоком квасолю, молочні супи. Особливо популярною була кулеша – її варили по 2-3 50-літрові каструлі, які розходилися на “ура”. Вже з самого ранку у їдальні пропонували ситний сніданок: молочні супи з рисом чи локшиною, яєчню у маленькій порційній сковорідочці, яку подавали на закусочній тарілці, какао та каву з молоком у великій кружці. До обіду на кухні готували ще одну надзвичайно популярну страву – галушки з домашнім сиром і шкварками. Галушки, до речі, робили на місці, тож вони мали справжній домашній смак. Також дуже любили відвідувачі гомбовці: парові, щедро политі сметаною, чи солодкі, з повидлом всередині, политі шоколадом і посипані зверху тертим волоським горіхом (офіційно ця страва називалася “Колобки з шоколадом”).
Порція з трьох таких гомбовців коштувала всього 46 копійок, галушки були ще дешевшими – всього 36 копійок. Млинці подавали з домашнім сиром, тертими яблуками, медом, повидлом чи м’ясом. Робили у їдальні і “фірмову” мазанку – угорський керезет з домашнього сиру, цибульки і паприки. Пекли оладки, варили гуцульський банош, для якого замовляли бринзу з Рахівщини, готували угорський “гоборт-крумплі” – заправлену картоплю, українські вареники з різними начинками, на десерт пропонували випічку, частіше за все творожну, та збиті вершки у вазочках. Славилася “Молочарня” і своїм кондитерським цехом, який розташовувався у напівпідвальному приміщенні за другою залою. Там працювали кілька жінок, котрі випікали смачні булочки, 8 видів тістечок та дуже смачні торти. Чому ж їдальня занепала? Спочатку, кажуть, відчутно поменшало студентів, яких перевели вчитися на “БАМ”. Потім почали відкривати інші кафе й фаст-фуди в центрі міста, вдарила по цінах і криза 90-х. Конкурувати з іншими закладами громадського харчування “Молочарні” ставало все важче, що і призвело до її поступового занепаду, а згодом і демонтажу. Нещодавно на місці їдальні звели сучасну будівлю зі скляним фасадом. Говорили, що в ній теж хочуть відкрити їдальню, або навіть завести “МакДональдс”. Але навряд чи та їдальня чи навіть “МакДональдс” зможуть коли-небудь повторити успіх “Молочарні”, до якої на гомбовці та кулешу стояла черга аж на вулицю”, – зазначено у дописі.
