Як змусити ненажерливих вбивць диких тварин відповісти за страшні вчинки

За даними минулорічного опитування соціологічної агенції Info Sapeins на замовлення WWF Україна, 83% українців негативно ставляться до нелегального полювання на рідкісних ведмедя та рись. Окрім того, 90% мешканців вважають, що потрібно створювати заповідні території для ведмедей та рисів, пише газета ЯСНО.

Однак «ні Червона книга, ні законодавство поки не в змозі зупинити вбивство рідкісних видів в основному через слабке правозастосування», – вважає Богдан Вихор, керівник напряму «Рідкісні види» WWF Україна. За його словами, хоча у 2019 році на порушників правил полювання склали майже 3 тис. протоколів, «реальну ж відповідальність несуть лише одиниці, а це створює враження безкарності». Про це інформують Наші гроші Львів.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, протягом 2017-2020 років мисливців притягнули до адміністративної відповідальності за незаконні ліцензії на полювання, відсутність дозволу на вбивство кабана, козулі чи зайця. В основному вони отримали від 1,02 до 2,04 тис. грн штрафу без конфіскації зброї. При цьому максимальний штраф за такі дії становить 2,5 тис. грн, згідно зі ст. 85 Адміністративного кодексу України.

Щодо кримінальних проваджень, то як покарання браконьєрам в основному призначали 3,4 тис. грн штрафу. Наприклад, стільки отримав жовківський мисливець за вбивство кабана на території ландшафтного заказника місцевого значення «Климова Дебра» на Львівщині. А от браконьєра на Закарпатті за вбивство козулі суд звільнив від позбавлення волі на чотири роки, якщо він протягом двох років не вчинить нового злочину та виконає певні зобов’язання.

Водночас частину кримінальних проваджень закрили, а частину слідчі розслідують вже четвертий рік. Однак щоби усі ці розслідування були якісними, потрібно створити спеціальну природоохоронну поліцію або такі підрозділи в структурі Національної поліції.

«Це би дозволило розвантажити слідчих, які не спеціалізуються на таких справах, а з іншого боку – отримати спеціалістів, які б ефективно розслідували випадки браконьєрства», – вважає Анатолій Павелко.

Інший важливий аспект, розповідає фахівець, – питання відповідальності. На його думку, за браконьєрство потрібно посилювати не лише розміри штрафу, в таких випадках важливе відшкодування вартості тварини. Наприклад, за вбитого ведмедя мисливець повинен заплатити 130 тис. грн, за кабана – 40 тис. грн, а от такса на рись становить 20 тис. грн.

«Часто користувач мисливських угідь або держава не подає такого позову про відшкодування. В одних випадках це роблять спеціально, в інших – банально забувають», – пояснює Павелко.

У браконьєрів також обов’язково потрібно вилучати зброю та заборонити їм користуватися нею на обмежений або навіть і необмежений термін. Те саме стосується водійських прав. Адже браконьєри – це часто добре підготовлені люди, вони «значно краще оснащені та озброєні, аніж працівники природоохоронних органів».

А поки Державна екологічна інспекція підраховує завдані браконьєрами збитки і розповідає про «непоправну шкоду екосистемі», Україна втрачає рідкісних хижаків.

За оцінкою фахівців ГО «Дунайсько-Карпатська програма», ведмеді бояться йти на територію України. Ще 100 років тому в Українських Карпатах нараховувалося приблизно 1,2 тис. цих хижаків, а станом на жовтень 2020 року – не більше 150-180 особин.

«Повернути ведмедів в Україні можна, лише забезпечивши їм «безмисливські зони» впродовж 5-10 років. Для цього потрібні кошти та спільні зусилля адміністрацій, громад, природоохоронців та поліції, а також зміна законодавства. Зараз ця нагальна потреба скоріше виглядає як ілюзія або мрія», – вважає директор ГО «Дунайсько-Карпатська програма» Богдан Проць • Цілу статтю читай у свіжому номері газети ЯСНО • Купи газету в кіоску або передплати на своїй пошті • Індекси 76076, 76300 • ЯСНО – газета №1 для життя! ЗакарпатПост