Закарпатка народила дитину зі спіраллю в руці

Жіночко, та це ж диво! Я за 30 років стажу вперше в житті таке бачу!

Цікавий випадок трапився років 30 тому на Закарпатті. У ті часи спіраль вважалася одним з кращих можливих засобів запобігання небажаній вагітності. Та жінки з ними також вагітніли, пише газета ЯСНО.

Юлії Деяк двічі ставили спіраль. Більше вона ніколи в житті не хоче користуватись такими засобами.

«Вперше після введення спіралі у мене почалася страшна кровотеча. Чи організм відторгав стороннє тіло, чи лікар щось не так зробив, не знаю. Я стікала кров’ю і мене болів живіт, як при потугах. Мені здавалося, що я помираю. На щастя, відкачали, все минулось», – розповіла жінка газеті «ЯСНО».

За словами закарпатки, у неї була вже донька, а чоловік частенько випивав, тож другу дитину їй не хотілося.

«Коли Наталці було два роки, я завагітніла. Дмитро пив, як кінь. Приходив додому п’яний, падав. як валянок на ліжко і засинав. А посеред ночі прокидався і починав мене домагатись. Порятунку від нього не було. Від перегару мене нудило, але він казав: «Не будеш давати – заведу коханку». Який би не був чоловік, але мій, тож суперниць мені не хотілося і я пішла ставити спіраль, яку потім довелося видалити. Потім протягом півроку чоловік нібито мало взявся за розум, пив менше, сексу у нас майже не було. Але згодом все повернулося на круги свої і я завагітніла. Про те, щоб народжувати, навіть мови не могло бути. Я пішла на аборт. Перенесла його дуже важко – як фізично, так і психологічно. Я розуміла, що навіть не дала комусь шансу народитись, а мільйони жінок у світі не можуть завагітніти і відчути себе мамами», – зізналась Юлія.

Після цього вона пробувала усі старовинні методи контрацепції, бо презервативами користуватись Дмитро категорично відмовлявся, а оберігати жінку на п’яну голову навіть не думав.

«Господи, чим я лише не обробляла себе після сексу! Лимоном, господарським милом, подрібненим аспірином і навіть часником та оцтом. У мене було подразнення, кровотечі, маса інших проблем. Але не вагітніла. Що правда, то правда. Не кажу, що ці методи надійні, можливо, просто збіг. Тож я не витримала і пішла знову ставити спіраль. Доньці тоді було 5 років. Ніби все пройшло добре, ніякого дискомфорту я не відчувала… щоправда, недовго. Уже через три місяці щоранку мене почало страшенно нудити. Я зрозуміла, що вагітна. Лікар лише підтвердив мої здогадки і запропонував аборт. Більше вбивати своїх дітей я не хотіла і твердо вирішила. що якщо так уже якесь дитинча вперто проситься у моє життя, я маю йому це дозволити. Боже, якою я була недалекоглядною! Я ж не думала, що моя спіраль може врости у маленьке тільце тієї крихітки, що росла у моєму животі», – продовжила розповідь Юлія.

Ультразвукових обстежень у ті часи ще не було, тож що буде з дитиною, чи здоровою вона народиться, як розвивається, жінка поняття не мала, просто переконувала себе, що все буде добре.

«Коли в мене почалися потуги, я вперше задумалась, чи та спіраль десь не біля серця мого малюка. Стало так моторошно, що мало не знепритомніла. Акушеру про спіраль я нічого не розповідала. Просто забула, бо біль був страшенний і в ті миті я думала лише про те, щоб скоріше народити. І ось коли нарешті я відчула полегшення, коли почула голос дитини, лікар закричав: «Вітаю у вас хлопчик!» – а через секунду: «О, Господи святий! Дитина щось тримає у руці! Стискає. От як міцно, не хоче кулак розкрити. Та це ж спіраль! Я за 30 років стажу вперше в житті таке бачу!» Він почав кликати всіх колег дивитись на мого сина і медсестри, лікарі збігалися, якби він їм дитину з трьома головами показував»,  – додала Юлія.

На щастя, із хлопчиком усе було добре. Він народився вагою 4 кілограми 150 грамів. Зараз він уже дорослий, має доньку, керує одним із банків. А з чоловіком Юлія одразу після народження Сергія таки розлучилася. Більше заміж вона не виходила, але не шкодує, каже, що в неї найкращі на світі діти і неймовірно радіє, що має такого чудового сина. Її старша донька виїхала на постійне місце проживання до США, тож жінка живе з сином, бавить онучку і дякує Богу, що все  склалося саме так. «Старість я зустріну не одна. І це головне. Син – це справжній подарунок Всевишнього! Дуже добре, що я тоді завагітніла і він у мене є!» – наголошує 62-річна закарпатка • Цілу статтю читай у свіжому номері газети ЯСНО • Купи газету в кіоску або передплати на своїй пошті • Індекс 76076 • ЯСНО – газета №1 для життя! ЗакарпатПост