АНОНС. Простий секрет здоров’я. Чому ромські діти здоровіші за інших

Гуляючи вулицями будь-якого закарпатського міста, де компактно проживають роми, можна помітити колосальну різницю між дітьми. Їхня малеча неймовірно активна, жива, рухлива, інші ж дітлахи більш спокійні, ліниві, набагато менш активні… До того ж, у ромів майже немає повної дитини, а серед тих, хто, як вважається, живе більш цивілізовано, все більше і більше малюків із різними ступнями ожиріння, пише газета ЯСНО.

Про що це свідчить? Про те, що їхній спосіб життя, як би це не звучало дивно, є більш правильним. Їдять вони небагато не через те, що не хочуть, а просто живуть бідніше і не можуть собі дозволити закупити стільки різних наїдків, як інші. Здавалося б, недоїдають вітамінів. Але ж ні! Вони набагато здоровіші за тих, хто регулярно купує у аптеках навіть найдорожчі хімічні вітаміни та всякі біодобавки.

Є у мене добра знайома молода ромка Аня. Завжди даю їй одяг, який не потрібний. Не раз давала і дитячі речі. Аня – людина добра, не раз хотіла просто так допомогти по господарству, навіть без грошей…. І тут стереотип про те, що роми крадуть – не спрацьовує. Жінка заробляє тим, що продає чужі поношені речі і з цього годує родину. Чоловік у неї теж не сидить вдома без діла. Він займається металобрухтом. Мають старенькі «Жигулі», але Аня за речами ходить із візочком, який штовхає.

Раніше все носила на плечах. І це – із одного у інший кінець міста.  Ніколи в житті вона ні на що не нарікає, не каже, що її болять ноги, чи що їй лінь прийти, коли її кличу. У жінки двоє дітей – 14-річний син і 17-річна донька. Дівчинка вже заміжня і має двох дітей.

Якось біля ринку ми зустрілися і розговорилися. Усе почалося з масок.

«Люди зараз дуже хворіють, – почала розмірковувати Аня, – І не врятують їх ні маски, ні щеплення. А все через те, що їдять хімію. Усе, що продають у магазинах протравлене. Я нічого не купую. Є біля хати клаптик землі. Там усе й вирощую, що потрібно для сім’ї. Якось у магазині якась жінка дала доньці з онучкою якісь солодощі, які купила і для своїх дітей. Я взяла,скуштувала і викинула. На смак таке штучне, таке противне, що я б їм не дозволила це їсти. Дочка на мене понеслася, мовляв, здуріла зовсім, то ж те дороге. А хіба дороге – то значить натуральне? І ліки хіба натуральні? Скільки їх люди їдять жменями і все одно хворіють! А скільки всяких вітамінів продають! Їх купують, п’ють і здоровішими не стають. Мої діти і онуки ніколи такого в роті не мали. І, слава Богу, усі здорові. Жодного разу не лежали в лікарні ні син, ні донька».

Не сподівалася таке почути від своєї співрозмовниці, тож почала її питати чим вони вдома харчуються.

«М’ясо не їм взагалі!», – усміхнулась у відповідь Аня.

«Ти вегетаріанка?» – спитала її з подивом.

«Ні, – відповіла вона. – Просто немає грошей на м’ясо… Та й я не переймаюся. Ковбасу востаннє їла ще дитиною, коли хтось пригостив. Та не шкодую, бо не знаю й так, що намелють у неї. Не кажу, що несмачна, смачна, але без неї можна обійтися. А піди в магазин. Думаєш, м’ясо натуральне? А ти знаєш, чим годували ту курку чи корову? Та курей нашпиговують гормонами росту, щоб скоріше росли і щоб скоріше можна було їх продати, корів та телят накачують антибіотиками, щоб не хворіли. А потім люди дивуються, звідки стільки раку!» • Цілу статтю читай у свіжому номері газети ЯСНО • Купи газету в кіоску або передплати на своїй пошті • Індекс 76076 • ЯСНО – газета №1 для життя! ЗакарпатПост