25-річний сліпий хлопець лікує інших… за допомогою унікального масажу

 Ще до 5 класу Олександр Каптур з Луцька міг бачити, читав книги, ходив без супроводжуючих. Та потім його зір зник повністю. Та це не стало на заваді, аби закінчити школу, здобути освіту і навіть влаштуватися на роботу масажистом. «У нього неймовірно чуттєві і сильні руки. Він бачить серцем», – так про хлопця озиваються люди, пише газета ЯСНО.

Зір зник після 5 класу

«Доброго дня, я Саша, і я незрячий, роблю масажі. Можете написати про мене? З цього телефонного дзвінка і почалося моє особисте знайомство з цим хлопцем. Про Сашу я вже якось читала, навіть було бажання самій знайти його і зробити з ним інтерв’ю. Але цей хлопець не з тих, хто чекає. Він звик сам  іти до мети. Попри діагноз. Попри те, що нічого не бачить. Але бачать серцем, звуками, відчуттям, дотиками. Такі люди часто бачать на багато чіткіше зрячих, бо очі можуть обманювати, а серце – ні. Так, очі дійсно можуть обманювати! Коли я вперше побачила Сашу, який він худорлявий, з такими тендітними руками, спочатку засумнівалася. Але хто бодай раз робив у нього масаж,  в один голос кажуть: у нього неймовірні руки – сильні і чуттєві. Бо людина має дар! – пише visnyk.lutsk.ua

Саші 25 років. Зір він почав втрачати ще змалечку. Його мама про атрофію зорового нерва у сина дізналася, ще коли йому було три місяці. Постійне лікування, санаторії… Ще до 5 класу Саша міг читати, сам ходив гуляти, грався з дітьми.  Далі зір зник зовсім. Спочатку він навчався у уже колишній 8 школі (нині Навчально-реалібітаційний центр, – авт.), потім перейшов в школу УТОСу (товариства сліпих). Там він навчився читати шрифтом Брайля. При організації проводили курси масажу, тож у 16 років хлопець вперше познайомився з цією діяльністю. Згодом Саші порадили вступити до Академії рекреаційних технологій і права та здобути фах реабілітолога. І цю сходинку у своєму житті він подолав.

Олександр має особливу енергетику. І постійно усміхається. У нього особлива посмішка. Такі люди не потребують нашого жалю, бо емоційно вони на багато сильніші від нас. Вони потребують одного: щоб їх не сприймали як не таких.  Сашко розповідає, не опустити рук у важкі моменти йому допомагають мотивуючі книги і відео. «Я намагаюся не витрачати часу на сум і зневірення, а шукати, вчитися, вдосконалюватися», – каже. З рідними Сашку пощастило, живе він з батьками, які дуже його люблять і підтримують.

– Ти взагалі не бачиш? – запитую.

– Маю лише трішки світловідчуття, по ньому і орієнтуюся, – відповідає.

Від роботодавців незрячий хлопець отримував відмови

Спочатку Олександр робив масаж удома. На сайті замовив кушетку. Докупив все необхідне і взявся за справу.  Разом з тим був на біржі. Ходив на співбесіди, а реальних пропозицій працевлаштування – нуль. Однак, хоч скільки Олександр самостійно звертався до потенційних роботодавців, скрізь отримував відмови. Хтось обіцяв подумати і передзвонити. Звісно, ніхто так і не передзвонював.

 Але якось за допомогою рекрутерки, яка взялася допомагати хлопцю, він таки знайшов роботу. Юлія Панасюк – директорка оздоровчого центру «Body Balance» – перша, хто погодилася взяти Сашу до себе на роботу. І ні разу про це не пожалкувала.

Він працює в оздоровчому центрі з квітня. На роботу його водить або мама, або тато, або спеціальна служба. Коли має вільний час, працює над собою:

– Руки постійно треную, жму спандери, качаю гантельки – все, щоб було більше сили і масаж був повноцінний, – каже.

Проблему у людини він відчуває на дотик, і, окрім самого масажу, дає їй рекомендації. Свої навики масажу він постійно вдосконалює, проходить відповідні навчання, курси.

Робить усі види масажу: класичний, антицелюлітний, вакуумний, апаратний, масаж валіком Лябко, комбінований та загальний. Люди Сашею задоволені. Задоволений роботою і він, але є одне але – мало клієнтів. 1  – 2, і то не щодня. А потрібно щоб було до 10-ти. Щодня.

«У нього є дар, його руки особливі!»

У Юлії Панасюк перше знайомство з Сашею відбулось по-особливому. Щоб багато не говорити про свої навики, він просто запропонував зробити їй масаж. Після сеансу у неї навіть сумнівів не було, що вона бере Сашу на роботу. А ще хлопець виявився дуже пунктуальним і відповідальним. Навіть заради одного сеансу масажу він не ігнорує клієнта і їде на роботу. Попри те, що дорога йому дається вкрай важко.

– Людина стукає у всі двері, хоче працювати, я в захваті від таких людей. Знаю багато здорових, які відсиджуються на дивані і жаліються на своє життя. А Саша не чекає, коли за нього хтось щось зробить, а сам іде вперед. Я ставлю його всім у приклад. В нього дуже сильні руки, і він дійсно спеціаліст. Недарма кажуть, що у незрячих людей інший зір – внутрішній. Вони відчувають набагато краще, ніж зрячі. Мій чоловік робив у Саші масаж. Моя подруга – теж, у неї були проблеми зі спиною. Всі ним дуже задоволені. Але чомусь коли кажу людям, що в нас є масажист і в нього проблеми із зором – сприймають це з настороженістю. Хотілося б, щоб люди знали про Сашу, він хороший спеціаліст, наполегливий хлопець, і я гарантую, ніхто не пошкодує, якщо обере його. У нього є дар, його руки особливі! – каже Юлія Панасюк.

Слухаючи Юлію, справді радію, що Саша потрапив саме до неї. Вона розповідає про нього з такою щирістю, наче про рідного. І якщо ви теж перейнялися цим хлопчиною, просто прийдіть до нього на масаж і розкажіть про нього усім знайомим • Більше цікавого читай у газеті ЯСНО • Купи газету в кіоску або передплати на своїй пошті • Індекс 76076 • ЯСНО – газета №1 для життя! • ЗакарпатПост