Для «оздоровлення» р. Уж у середній її течії потрібні не греблі, а каскад перепадів
Таким є висновок ужгородських науковців, які працювали у команді дослідників від ГО «Екосфера» в рамках українсько-словацького проєкту «Спільні заходи з попередження природних катастроф у транскордонному басейні р. Уж» (FloodUZH) Програми транскордонного співробітництва Європейського Інструменту Сусідства Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2014-2020.
ГО «Екосфера» у цьому проєкті виступає партнером БУВРу р. Тиса, разом з Ужгородським міжрайонним управлінням водного господарства (УМУВГ), управлінням міжнародного співробітництва та інновацій Ужгородської міської ради та словацьким водогосподарським підприємством у Банській Штявніці (Словаччина). У цьому проєкті ГО «Екосфера» відповідальна за проведення наукових досліджень стану біорізноманіття р. Уж у місті Ужгороді, а також за еколого-просвітницьку складову – знайомство дітей шкільного віку та громади міста з проблемами річки, з її мешканцями та шляхами покращення екологічного стану Ужа, пише Екосфера.
Впродовж 2020-2022 років фахівці ГО «Екосфера» провели понад 30 тренінгів, майстер-класів та екскурсій для маленьких ужгородців, метою яких було знайомство з життям річки. Адже річка – це цілісний організм, який також «хворіє» через негативні впливи людської діяльності і потребує нашої допомоги. Найпоширеніша проблема річки – її засмічення, тому частина тренінгів та майстер-класів була присвячена правильному поводженню зі сміттям – запобіганню його утворенню, повторному використанню та сортуванню для подальшої переробки.
Улюбленими заняттями стали екскурсії на берегах річки, під час яких школярі знайомились з прибережною і водною рослинністю, водними тваринами та птахами. На річці Уж у межах міста живе багато різних птахів – крижні, лебеді шипуни, чапля сіра, чепури велика і мала, мартини, рибалочка, пірникоза мала. Взимку незамерзаючі ділянки річки зі швидкою течією приваблюють й інших водоплавних. Сюди нерідко прилітають зграйка попелюхів, крех великий, гуска білолоба та інші рідкісні для міста види птахів. Відсутність цілісного льодового покриву та підгодівля містян дарують прихисток багатьом птахам, пов’язаним з річкою.
Протягом 2020-2021 років команда науковців від ГО «Екосфера» здійснювала дослідження водної та прибережної флори і фауни, тобто стан біорізноманіття, на який можуть вплинути будь-які втручання у річкову екосистему. Основними дослідженнями була охоплена річка у її середній течії, починаючи від с. Кам’яниця до Боздоського мосту в Ужгороді. Науковцям було важливо оцінити процеси, які відбуваються на різних ділянках річки у середній її течії в залежності від різних факторів впливу: наявності інших гідротехнічних споруд у руслі, місць забору піщано-гравійної суміші та джерел забруднення річки. В останні роки в Ужгороді на Ужі спостерігаються застійні процеси на ділянках з повільною течією, які поступово можуть призвести до заболочення річки. Ці процеси підсилюються у період маловоддя. Вже сьогодні ми бачимо ознаки часткового заміщення типово річкової флори і фауни та флору і фауну стоячих водойм. Це свідчить про погіршення екологічного стану Ужа.
Наразі річку рятують ділянки зі швидкою течією, де вода добре аерується, насичується киснем. Течія є ключовим чинником підтримки самовідновної здатності річки, яка все ще збережена на Ужі, зокрема й у межах міста Ужгорода. Підпірна гребля в районі Боздоського парку позбавить річку цієї переваги. Окрім маловоддя, основними факторами негативного впливу на річку є сповільнення течії у комплексі з седиментами та біогеном, тобто мулом, який осідає на дні через сповільнення течії та комунально-побутовими стоками, які щедро потрапляють у нашу річку. Тому будівництво греблі не розв’яже проблеми річки, адже головне, що очікується від нової греблі – це сповільнення течії, тобто те, що вбивче діє на річку та її біорізноманіття. Ліквідовувати потрібно причини маловоддя, а не наслідки. Причиною маловоддя, на фоні глобальних змін клімату, є пришвидшення стоку води у водозборах у кілька разів, що свідчить про порушення цілісності ґрунтів та рослинного покриву зокрема й у природних екосистемах: на полонинах, у лісах та у заплавах. Зі збільшенням площ еродованих ґрунтів полонини, ліси та луки втрачають здатність затримувати воду. Тож у період дощів вода потоками стікає в річку, формуючи паводок. Через швидкий стік води підземні горизонти не встигають поповнюватись і рівень ґрунтових вод знижується (за останні 50-60 років знизився на 3-3,5 м). У період засухи річка не має джерел поповнення водою, наступає маловоддя. Тому основні заходи з покращення екологічного стану річки повинні полягати у впровадженні заходів, які сприятимуть затриманню дощових і талих вод у лісах, полонинах, у заплаві, а також у ліквідації джерел забруднення річки.
Для покращення екологічного стану річки Уж у межах Ужгорода ми рекомендуємо спорудити каскад перепадів, які збережуть течію річки, добре аеруватимуть воду і водночас створюватимуть плеса, тримаючи певний рівень води.
З висновками нашого наукового звіту погоджуються також фахівці профільної наукової установи – Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України, що відображено у відгуку на наш звіт.
Документ повністю відповідає Водній рамковій Директиві ЄС та Стратегії біорізноманіття ЄС до 2030 року, які рекомендують уникати управлінських рішень, що можуть призвести до погіршення екологічного стану водних об’єктів та втрати біорізноманіття. До таких небажаних управлінських рішень належить зокрема будівництво гребель, які прямо впливають на природний гідрологічний режим річок та міграцію риб.
