У 18 пішла на війну медиком і вийшла заміж за хлопця, якого лікувала
Василина Плебанович пішла на фронт у 18 років. Там їй довелося бачити на власні очі смерть військових. Але на війні дівчина не лише врятувала велику кількість життів українських солдатів, а й знайшла свою долю, пише газета ЯСНО
18-річна дівчина оббивала пороги військкоматів
Під час навчання у Львівському коледжі Василина стажувалася у військовому госпіталі. Однак на 2 курсі її практику неочікувано завершили. Бо почалася війна, і до Львова стали привозити поранених із Донбасу. А після закінчення коледжу в 2015 році 18-річна дівчина почала оббивати пороги військкоматів – просилася на Донбас. Та її усі відмовляли: мовляв, надто юна. Проте відступати дівчина не збиралася і наважилася підійти до начальника одного з військкоматів. Сказала, що її не хочуть брати на фронт, хоч вона і медик. Він вислухав Василину і сказав, що таких, як вона, ще не бачив, бо навіть хлопці різними способами уникають мобілізації, а тут молоде дівча. Так дівчина потрапила на фронт. Спочатку, звісно, було двомісячне навчання, а далі – справжня війна
Як повідомляє t1.ua, Василина потрапила в 66 військово-мобільний госпіталь. Через велику кількість поранених вона не мала ні хвилини відпочинку. Не було часу навіть поїсти. І, хоч дівчина була там наймолодшою із медиків, невтомно рятувала життя нашим бійцям і ні на що не нарікала. Там вперше стикнулася зі смертю. Не всіх вдавалося рятувати, хоч медики до останнього боролися за життя кожного воїна. Василина досі пам’ятає першу смерть, коли на виїзній операції медики 13 годин поспіль намагалися врятувати важко пораненого бійця. Та воїн помер. І лише після закінчення операції Василина помітила, що вся в крові.
Батькам вона не розповіла, що пішла на фронт. Перші місяці вони думали, що донька просто працює у Львові. Та, коли матір вирішила навідатися до Василини, тій таки довелося розповісти всю правду. У неньки виникла паніка, але вона швидко заспокоїлася. Батько ж підтримав Василину і її прагнення допомагати воїнам.
Вийшла заміж за хлопця, якого лікувала
Якось до шпиталю потрапив хлопець Петро, у якого було осколкове поранення ноги. На щастя, осколок не пошкодив артерії. Хлопець попросив Василину, щоб вона віддала йому його на пам’ять. Та за законом вона цього зробити не могла. Відповіла, що сфотографує той осколок і надішле йому фото. Через декілька тижнів Василина згадала про свою обіцянку молодому військовому, знайшла його в соціальних мережах і таки надіслала обіцяне фото. Так у молодих людей зав’язалося спілкування. Петро Плебанович у цей час лікувався у Львівському військовому госпіталі, а Василина збиралася у відпустку додому. Тож Петро запропонував зустрітися.
Знайомство Петра і Василини швидко переросло в кохання. Під час наступної відпустки пара побралася. Скоро у подружжя буде п’ята річниця шлюбу. Петру довелося ще чекати свою кохану з фронту. Та службу молода жінка змушена була завершити раніше. Через народження дитини. Важко було Василині повернутися до мирного життя, але потрібно було виховувати маля. І саме дитина допомогла молодій мамі відволіктися від війни. У мирному житті Василина взялася відновлювати втрачене ремесло українців – давню техніку оздоблення одягу, яка з’явилася ще раніше, ніж вишивка. Нині вона створює унікальні дизайнерські речі під замовлення, а чоловік її повністю підтримує і допомагає. Хоча душею вони обоє постійно линуть на фронт… • Більше цікавого читай у газеті ЯСНО • Купи газету в кіоску або передплати на своїй пошті • Індекс 76076 • ЯСНО – газета №1 для життя! • ЗакарпатПост
