8 дітей народила, а на старості води не було б кому подати, якби не чужа, підкинута дівчинка

Іноді чужі люди стають ріднішими за тих, кого ми називаємо родиною. І чому так стається – одному Богу відомо. Дивна історія трапилася з закарпаткою Катериною і вона нею вирішила поділитися з газетою ЯСНО.

Мій чоловік помер, коли я народила восьмого сина Іванка. Одразу після хрестин. Напився на радощах із друзями біля річки, пішов плавати і потонув. Сама я усіх на ноги ставила. Моталася, як лише могла. І вдома поралася, і на двох роботах працювала, і на себе часу ніколи не було. От діти й повиростали і кращого життя їм захотілося. Хто до столиці подався вчитися і там назавжди залишився, хто на заробітки поїхав за кордон і там влаштував життя… А малий Іван взагалі на іншому континенті живе – у Америці. Саме з ним я думала своє життя доживати, думала, глядіти за мною буде, коли немічною стану. Та де там. Він на програміста вивчився, полетів до Штатів стажуватися і вирішив, що вдома стільки ніколи не заробить, не матиме такого забезпеченого життя, тож поступово оформив документи і залишився працювати. Щоправда раз на місць телефонує, доньок-близнючок по скайпу показує і красуню-дружину. Вона в нього теж слов’янка, із Словаччини. Інші ж – навіть із Чехії не приїжджають, хоч це й недалеко… і телефонують раз на рік. Одним словом, жодного зі своїх восьми синів я вже дуже давно на власні очі не бачила. І так би коротала дні одна, якби не один випадок. Аби мені не було так сумно у чотирьох стінах, я взяла собі квартирантів – молоду маму з донькою. Дівчинці було тоді п’ять років, а Інні – 21. Народила вона її у 16, студенткою. Тоді ж кинула навчання, почала випивати. На жодній роботі довго молода жінка не затримувалась, платити за житло вона не мла з чого, а в село повертатись до батьків не хотіла. Я пошкодувала її бо подумала, що гроші в житті не головне, хоч із Олею забавитись буду і дитина в мене ніколи глодиною спати не лягатиме, якщо вже їй із мамою так не поталанило. Але коли Інна побачила, що я до дитини дуже прив’язалась, почала зникати спочатку на кілька днів, потім на кілька тижнів… згодом її не було вже й по кілька місяців • Повний текст читай у газеті ЯСНО • Купи газету в кіоску або передплати на своїй пошті • Індекс 76076 • ЯСНО – газета №1 для життя! • ЗакарпатПост