Ужгородський чиновник може потрапити до реєстру педофілів
Тема збоченців у засобах масової інформації вже висвітлювалася неодноразово. Прогриміло на всю державу, обурилося суспільство, пошуміли і… на цьому все.Шоу пройшло, далі інша бурхлива тема. Потім гучну справу спускають на гальмах, мабуть отримавши за це відповідну добру мзду. Особливо, коли зловмисник при грошах чи його покровителі хочуть з усіх сил приховати злочин. Хтось може заперечити? Просто відверто дивуєшся таким речам: злочини проти дітей повинні каратися якнайсуворіше, а тих зловмисників, хто їх скоює, повинне світити не тільки серйозне покарання, але й відсторонення від посад, які вирішують долі людей. А що у нас? Шоу на людських бідах.
Як стало відомо нашому виданню, в Україні впроваджують електронний реєстр педофілів. Я не є прихильником всіляких електронних реєстрів, але мабуть саме такі реєстри як: реєстри педофілів, убивць, корупціонерів, казнокрадів, збоченців таки необхідні. Бо такі типи якимось дивом проникають в органи влади. А далі ви розумієте, що від них можна чекати, пише pero.org.ua
Наше видання свого часу підняло тему катування та знущання над дітьми прийомною горе-матір’ю в Ужгороді. Після публікації правоохоронні органи відкрили кримінальне провадження, навіть вручили підозру. Цей дикий випадок знайшов своє відображення у відомій програмі «Стосується кожного». І що? Ця справа десь застрягла і ніяк не може отримати продовження і заслужене покарання підсудна. Мабуть таки не в останню чергу завдяки гальмуванню чиновників міста, котрі покривали підсудну.https://googleads.g.doubleclick.net/pagead/ads?client=ca-pub-1770029081208861&output=html&h=280&adk=560933744&adf=149042878&pi=t.aa~a.594995655~i.7~rp.4&w=770&fwrn=4&fwrnh=100&lmt=1639981944&num_ads=1&rafmt=1&armr=3&sem=mc&pwprc=9760249693&psa=1&ad_type=text_image&format=770×280&url=https%3A%2F%2Fzakarpatpost.net%2F2021%2F12%2F20%2F%25d1%2583%25d0%25b6%25d0%25b3%25d0%25be%25d1%2580%25d0%25be%25d0%25b4%25d1%2581%25d1%258c%25d0%25ba%25d0%25b8%25d0%25b9-%25d1%2587%25d0%25b8%25d0%25bd%25d0%25be%25d0%25b2%25d0%25bd%25d0%25b8%25d0%25ba-%25d0%25bc%25d0%25be%25d0%25b6%25d0%25b5-%25d0%25bf%25d0%25be%25d0%25bf%25d0%25b0%25d1%2581%25d1%2582%25d0%25b8-%25d1%2583%2F&flash=0&fwr=0&pra=3&rh=193&rw=770&rpe=1&resp_fmts=3&wgl=1&fa=27&adsid=ChAIgM37jQYQg9r0s4HW6YRCEj0Aq2_Jo6_slLEWRozx-oB4_9DaG78VAREd4wHKhTj-rKAzU3r9PfgFnqcaWoBhn6kEvfGMTMx_OkKapa2q&uach=WyJXaW5kb3dzIiwiOC4wLjAiLCJ4ODYiLCIiLCI5Ni4wLjQ2NjQuMTEwIixbXSxudWxsLG51bGwsIjY0Il0.&dt=1639981944418&bpp=4&bdt=1287&idt=-M&shv=r20211207&mjsv=m202112060101&ptt=9&saldr=aa&abxe=1&cookie=ID%3D85ad9f6dace72543-221fbb658fc8008b%3AT%3D1627661412%3ART%3D1627661412%3AS%3DALNI_MbvqD–BswbU-1W_b25-o58pjjHaw&prev_fmts=0x0%2C1200x280&nras=3&correlator=8745524317549&frm=20&pv=1&ga_vid=1509555428.1627661414&ga_sid=1639981944&ga_hid=224298652&ga_fc=1&u_tz=120&u_his=4&u_h=768&u_w=1360&u_ah=728&u_aw=1360&u_cd=24&dmc=4&adx=107&ady=2250&biw=1323&bih=529&scr_x=0&scr_y=600&eid=44750773%2C31063793%2C31063825%2C21067496&oid=2&pvsid=2934582987309082&pem=954&tmod=39&ref=https%3A%2F%2Fzakarpatpost.net%2Fwp-admin%2Fpost.php%3Fpost%3D283282%26action%3Dedit&eae=0&fc=1408&brdim=14%2C75%2C14%2C75%2C1360%2C0%2C1356%2C649%2C1340%2C529&vis=1&rsz=%7C%7Cs%7C&abl=NS&cms=2&fu=128&bc=31&jar=2021-12-19-20&ifi=3&uci=a!3&btvi=1&fsb=1&xpc=l5B7D51qEe&p=https%3A//zakarpatpost.net&dtd=39
Але повернемося до згаданої теми. На руках нашого видання опинилися два судових вироки службовця такого собі Петра Р., котрий працює… в одному з відділів Ужгородської міської ради. Читаючи зміст судових ухвал просто не повірив очам. Чоловік двічі судимий за педофілію і працює у державній структурі.
Перший вирок датований 23 жовтня 1993 року в Івано-Франківському міському суді. Саме в ті роки там учився персонаж цієї публікації. Отож цитуємо:
«…злочин скоєно підсуднім за таких обставин. 11 березня 1993 року біля 10 години ранку підсудній з метою задоволення статевої пристрасті неприроднім способом біля будинку №17, на вул. К.Данила в м. Івано-Франківськ почав переслідувати неповнолітню потерпілу Н. (з етичних міркувань не вказуємо навіть ім’я). У під’їзді № 2 цього будинку на площадці між 1, 2 поверхами закрив їй рот рукою, наказав їй бути тихо і виконувати все, що їй скаже. Зняв з неї штани і труси і оголив свої статеві органи.» Далі описувати жах дівчинки, що пережила, коли її розбещував негідник, просто не дозволяє мораль. Продовжуємо цитувати: «задовольнивши в такий спосіб свою статеву пристрасть, наказав потерпілій піднятись на 5 поверх будинку, пригрозивши, щоби нікому не розказувала, а сам вийшов з будинку».
Цікаво те, що вже всього через 6 днів секс-мисливець за неповнолітніми знову вполював собі нову жертву на цій же вулиці, лише в іншому будинку. Схема глумління та розбещення над неповнолітньою та ж сама: знімання штанів, трусиків, вимагання ласкати свої статеві принади, розбещування дитини…Крім цього випадку виявилися й інші чотири епізоди з неповнолітніми в Івано-Франківську, однак у судовому засідання не встановили, на що був спрямований умисел підсудного, тому ці епізоди залишилися недоведеними. Цікаво, чи всі жертви звернулися на той час у міліції, чи, може, хтось побоявся зухвальця? Це так і залишиться таємницею.
На своє виправдання сексуальний похітливець сказав, що зізнання нібито з нього вибили працівники міліції, однак потерпілі впізнали після час затримання зухвальця, ствердили, що це він їх розбещував і розповіли про його злочини.
Вироком суду Петра Р. визнали винним за ст. 118 Кримінального кодексу України і призначили позбавлення волі на 3 роки у виправно-трудовій колонії загального режиму. Ухвалою обласного суду вирок залишили без змін.
Згодом «герой» сексуальних утіх з неповнолітніми вже «засвітився» у Львові у 2001 році. До слова також 11 березня як і в Івано-Франківську. Тоді жертвою сексуального домагання став 13-річний хлопчик, якого зловмисник заманив у під’їзд будинку. Погрожуючи перочинним ножем хлопчині (як пише у вироку) став знімати з нього штани і схилився нижче пояса…
Став вимагати зробити хлопця теж саме, але підліток відмовився виконувати таке. Тоді похітливець не насмілився натиснути на дитину, а попросив його нікому не розповідати про цей випадок і пішовши на ліфт, покинув будинок. Знову затримання, впізнання, покази… Вирок: півтора року умовно з іспитовим терміном на один рік. Варто сказати, що як психолог Петро дочекався, коли буде погашена перша судимість, щоби не засудили на великий термін вдруге, коли спіймають.
Найгірше те, що в Ужгородській міській раді на цей факт не реагують. Невже не знають, хто у них може працювати з кримінальним минулим? Здогадуються? А як з приводу перевірки своїх працівників на кримінальне минуле? Судячи зі сторінки у соціальній мережі Фейсбук Петро часто грає на Новорічні свята Діда Мороза. Отут стає страшнувато за дітей із бідних сімей, які можуть стати його жертвами.
Далі буде
Антикорупційне агентство
Special Investigation of Corruption Objects. (SICO.EU)
Спеціальні розслідування об’єктів корупції Європа-Україна.
