Повернулася з заробітків, а дочка вигнала з власного будинку

Питання заробітчанства дуже актуальне для нашого краю. Багато родин змушені залишати дітей на бабусь і дідусів і їхати за кордон заробляти на краще майбутнє своїх наступників, адже вдома то роботи немає, то зарплата настільки низька, що вижити на неї просто нереально…. А вже вчити сина чи доньку й поготів. Утім через тривалу розлуку стосунки батьків із дітьми псуються і стають вже не такими близькими. І своєю гіркою історією про це поділилася закарпатка Валентина • Цілу статтю читай у газеті ЯСНО •

Так склалося, що одразу після закінчення школи я вийшла заміж. Вчитися. Звісно. Нікуди не пішла, професію не здобула. Потім народилася донька. Коли Лесі було 5, чоловік загинув у аварії. У мене не було ні грошей, ні роботи і я не знала, з чого жити. Із Іваном ми встигли побудувати будинок, але разом у ньому й не жили… була купа недороблених робіт, не встигли купити меблі, запустити опалення. Єдиний вихід був для мене – заробітки. Я залишила доньку на матір і поїхала в Італію. Там доглядала то однією, то за іншою старенькою і мені непогано платили. Домашню роботу я виконувала совісно, сеньйори мене любили. Так минав рік за роком. Рідним надсилала гроші і хату вдома завершили, мама та дитина мали не тільки все необхідне, а все, що бажали. Додому я приїжджала лише декілька разів і ці зустрічі були дуже душевними, теплими, як мені здавалося, щирими. А Леся тим часом виросла, закінчила школу, потім університет, вивчилася на історика, але працювати за фахом не пішла, відкрила свій салон краси. Я лише раділи – у моєї дитини вдома свій бізнес, значить, на схилі літ не житиму з однієї пенсії… колись і вона мені допоможе. Потім донька повідомила, що виходить заміж. Я дуже зраділа і вирішила назавжди повернутися на батьківщину. Думала, онуки підуть, потрібно буде допомагати молодій мамі. На жаль, на той час моя матуся вже відійшла в інші світи…

Отже, я приїхала і ми почали готуватися до весілля. Донька вибирала все найкраще і найдорожче, а я ні в чому не відмовляла, одна ж дитина в мене, хай на заздрість усім буде королевою • Повний текст читай у газеті ЯСНО • Купи газету в кіоску або передплати на своїй пошті • Індекс 76076 • ЯСНО – газета №1 для життя! • ЗакарпатПост